Нічний іб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.
Нічні тварини зазвичай мають добре розвинені відчуття: слух, нюх, і спеціально пристосований зір. Така поведінка може допомагати уникати хижаків (наприклад, метелику Helicoverpa zea (бавовняна совка). Деякі тварини, такі як кішки і тхори, мають очі, які можуть адаптовуватися до умов малої освітленості і яскравого денного світла однаково добре. Інші тварини, такі як галагові примати або (деякі) кажани, можуть орієнтуватись лише вночі. Багато нічних тварин, наприклад довгоп'ятові та деякі сови, мають досить великі очі в пропорціях до розмірів свого тіла. Ця особливість компенсує низьку інтенсивність світла вночі. Вони мають більшу рогівку, ніж денні тварини, яка дозволяє збільшити зорову чутливість в умовах низької освітленості.
Денні тварини, а саме білки і співочі птахи, ведуть активне життя серед дня. Сутінкові види тварин (ті, що адаптовані до життя в сутінках), такі як кролі, скунси, коти, тигри, і гієни, часто помилково відносять до нічних тварин.
Більшість людей ведуть денний іб життя, але є й такі, які через різноманітні особисті та соціально-культурні причини тимчасово або постійно ведуть активне життя серед ночі.
Найвідоміші істоти, що ведуть нічний іб життя — це коти, мишоподібні, їжаки, кажани та сови. Всі вони мають підвищені відчуття (включаючи зір).
