Людини по-за суспільством не може бути вже тому, що вона зявляється на світ в маленькому суспільстві, що зветься родина. Родина її вигодує, навчить мови, з мовою дасть певне пізнання світу, навчить працювати, здобувати собі хліб насущний та обертатися між людьми.
Людина є істота суспільна споконвіку.
З природи людина виходить наділена здібностею жити суспільно: хоч мови вивчається згодом, але вже родиться з таким горлом, в якому виробиться згодом здібність говорити. Мова є найважніше знаряддя звязку людини з людиною, але є ще й инш для виразу людського стану — миґи, рухи, жести, які мають кожне своє значіння в свідомости, а тому людина людину може розуміти.
\
Объяснение:
