Чому нервова сыстема маэ стилькы складну будову миж амфибий​

ответ:Богата наша земля. Люди разыскали в ней залежи железа, меди, золота, угля, нефти. Им нет цены. И все же самое ценное на Земле – земля, почва.

О земле говорят – плодородная. Она родит плоды – рожь, пшеницу, картофель, ягоды, фрукты.

Всё, что растёт и живёт на Земле обязано почве – тонкому слою, который укрывает бесплодный грунт. В ней из семян рождаются зелёные росточки, она кормит и поит весь необъятный растительный мир. Где сохранилась почва, там взметнулись ввысь деревья, наливаются колосья пшеницы, разносится аромат зрелых яблок.

Издревле на Руси занимались земледелием. Обрабатывать землю, сеять хлеб – дело трудное, но почётное. Вырастить хороший урожай, значит быть сытым и богатым. Потому с необычайной любовью и уважением относились люди к земле.

Актуальность работы заключается в том, чтобы находить интересное и необычное рядом, в том, что доступно для наблюдения и изучения, не требует особых усилий и затрат. Например, земля или по-другому почва. Мы каждый день шагаем по неё, вытаптывая ботинками, с весны до глубокой осени бороним, рыхлим, поливаем на садовых участках. Всем известная и знакомая, непознанная и таинственная!

Один из героев сказки на вопрос: «Что самое ценное на свете?», сказал: «Самое ценное на свете – земля. На ней мы рождаемся, живем и умираем, она наша кормилица. Поэтому земля – дороже жемчуга и злата

Объяснение:

Репродукція та еволюція.

Репродукція забезпечує відтворення та підтримку живих систем. Проте не треба розуміти цей процес лише як копіювання наявних форм. За змін умов існування живі форми також змінюються, адаптуючись під них. Механізмом цього є природний добір, матеріалом для якого є спадкова мінливість, зокрема мутаційна. Шляхом накопичення з покоління в покоління змін організми можуть стати настільки відмінними від вихідної форми, що ми починаємо розглядати їх як різні види. Такі зміни відбуваються дуже поступово, їх можна побачити лише на великих часових проміжках (рис. 206). Варто наголосити, що не існує дискретних моментів, коли один вид перестає бути ним і стає іншим. Учені детально дослідили становлення багатьох груп організмів, зокрема і нашого біологічного виду - Людина розумна, що ви вивчали у минулому році. Зібравши разом наявні відомості про еволюційні зміни, науковці здатні реконструювати процес поступових змін живих форм - від сучасних форм до спільних предків різних груп, ніби «прокручуючи назад» еволюційний процес гаючи процес переходу одних видів у інші в оберненому напрямку. У результаті такого аналізу сформовано уявлення про останнього універсального спільного предка сучасних організмів, який існував 3,5-3,8 млрд років тому.