Объяснение:
Вы здесь
Главная » Пословицы про млекопитающих
Пословицы про млекопитающих
Гусь свинье не товарищ
***
Со свиным рылом да в калашный ряд
***
Кому и кобыла невеста
***
Я не я, и лошадь не моя
***
Волка ноги кормят
***
Как слон в посудной лавке
***
Там, где Макар телят не гонял
***
Собака на сене лежит – сама не ест, и другим не даёт.
***
Ласковая собака и во сне хвостом виляет.
***
Поздно собак кормить, когда в поле ехать.
***
У кого земли много, у того быки тощие.
***
Без бычка не поешь молочка.
***
Быть бычку на веревочке.
***
Где тигром напуганы, туда и на молитву идут.
***
Где тигры, там и тигрята.
***
Голодному тигру свинью стеречь не поручают
1. Порівняльна характеристика папоротеподібних і голонасінних
ВІДМІННІ ОЗНАКИ ВІДДІЛ
1) ПАПОРОТЕПОДІБНІ
2) ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ
Кількість видів:
1) 120
2) Близько 800
Філогенез:
1) Предки – риніофіти
2) Предки – давні різноспорові папоротеподібні
Травянисті форми:
1) Є
2) Відсутні
Розміри тіла:
1) Від кількох мм до 20 м у висоту
2) Висота до 150 м
Камбій у стеблі:
1) Відсутній
2) Є
Листки:
1) Різних типів, або великі, перисторозсічені 2) Великі цілісні або розсічені, голчасті або лускоподібні
Корені:
1) Додаткові
2) Головний і бічні, додаткові корені зустрічаються рідко
Гаметофіти:
1) Двостатеві
2) Одностатеві: жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) – ендосперм з архегоніями, чоловічий гамето¬фіт (мікрогаметофіт) – пилкове зерно
Гаметофіти:
1) Самостійні, пристосовані до життя у вологих умовах
2) Повністю втратили самостійність, утворюються на спорофіті і живуть на ньому
Запліднення:
1) Пов’язане з водою
2) Не пов’язане з водою
Насінні зачатки:
1) Відсутні
2) Є (являють собою нуцелус-мегаспорангій, оточений покривом – інтегументом)
Розмноження:
1) Спорами
2) Насінням
2..У чому перевага голонасінних над іншими рослинами?
Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів дозволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.
