Губки отличаются крайне примитивной организацией. Их тело не имеет какой-либо симметрии, оно бесформенное. Тело обычно высотой от нескольких мм до 1,5 м и более. Внутри бокаловидного или мешковидного тела типичной губки находится парагастральная полость, открывающаяся на вершине устьевым отверстием. Настоящих органов и тканей у губок нет, но их тело состоит из разнообразных клеточных элементов. На поверхности тела располагаются плоские клетки - пинакоциты, изнутри парагастральную полость выстилают жгутиковые воротничковые клетки, или хоаноциты. Между слоем пинакоцитов и слоем хоаноцитов залегает бесструктурное вещество - мезоглея, содержащая амёбоциты, колленциты, склеробласты и др. клетки. На поверхности тела губки множество пор, ведущих в каналы, пронизывающие стенки тела. В зависимости от степени развития канальной системы, локализации хоаноцитов и образованных ими жгутиковых камер различают 3 типа строения губок: аскон, сикон и лейкон. Почти все Губки имеют скелет, образованный кремнёвыми или известковыми иглами, у роговых губок скелет состоит из белкового вещества спонгина.
Подібність мохів, папоротей та покритонасінних в тому, що це багатоклітинні організми, тіла яких диференційовані на органи. Всі вони відносяться до вищих рослин.
Риси відмінності полягають в тому, що мохи та папороті розмножуються за до спор, а покритонасінні - за до насіння. У мохів та папоротей життєвий цикл складається з спорофіту та гаметофіту, а у покритонасінних є виключно статеве покоління. Мохи здатні до фотосинтезу лише в гаметофітному поколінні, папороті - лише в спорофітному, а покритонасінні здатні до фотосинтезу в будь-якому випадку. У мохів замість коріння ризоїди, а у папоротей та покритонасінних - повноцінні корені. Існує ще ряд суттєвих морфологічних відмінностей, але цього, напевно, буде цілком достатньо
Объяснение:
