Объяснение:
Звичайно ж, тривалість життя тварин багато в чому залежить від умов утримання та годівлі тварин. Зазвичай у домашніх тварин тривалість життя більше ніж у бродячих того ж виду. Багато тварин в зоопарках живуть довше своїх "вільних" родичів, завдяки тому, що за їх харчуванням і умовою їх утримання уважно стежать фахівці. Однак трапляється й так, що в неволі тварини живуть менше ніж у природі. Так відбувається з екзотичними тваринами, власники яких часто не інформовані про правила догляду за ними.
Середня тривалість життя кішок становить 10-15 років. У силу різних причин бродячі коти живуть набагато менше: 3 — 5 років. Зустрічаються і кішки довгожителі. Так, за даними книги рекордів Гінесса, найдовше відомих домашніх кішок, по 34 роки, прожили плямиста кішка Ма з Великобританії і кіт Гранпа Рекс Ален із США.
На відміну від кішок, середня тривалість життя собак сильно розрізняється залежно від породи. Найменша тривалість життя у тих порід собак, які мають великі розміри, а найбільша — у "маленьких" порід. Наступні дані наочно підтверджують це:
Середня тривалість життя
Американський стаффордширський тер’єр становить близько 13 років;
Англійських бульдогів — 8-10 років;
Англійських спанієлів — 10-14 років;
Аргентинських догів — 13-15 років;
Бассетів — 9-11 років;
Боксерів — 10-12 років;
Великих пуделів — 15-17 років;
Німецьких догів — 7-8 років;
Німецьких вівчарок — 10-14 років;
Ротвейлерів — 9-12 років;
Такс — 12-14 років;
Чи-хуа-хуа — 15-17 років;
Ердельтер’єрів — 10-13 років.
Життя гризунів зазвичай не так тривала, як життя кішок і собак.
Миші живуть в середньому — 1-2 роки, хоча деякі особини досягають 5-6 років;
Щури живуть 2-3 роки, зустрічаються щури-довгожителі, чий вік сягає 6 і більше років, разом з тим, багато щурів помирають молодими.
Хом’ячки живуть 1,5-3 роки;
Морські свинки живуть 6-8 років;
Шиншили живуть 15 років;
Бурундуки живуть 10 років і більше;
Кролики живуть в середньому до 12 років.
Середня тривалість життя коней становить 20-25 років.
Відповідь:
1. Від народження до одного року – раннє немовля. Це період початкового пристосування, початкової адаптації.
2. Від 1 до 3 років - власне немовля. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досвіду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 6 років – раннє дитинство – період переходу до дитинства, інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Всі три періоди — від народження до 6 років — називають ще перед-дошкільним або дошкільним. Систематичне навчання в дитячому садку і школі для багатьох дітей починається з 6 років. Воно здійснюється з урахуванням того, що психофізіологічна, морально-вольова готовність дітей - до систематичної навчальної праці, інтелектуальної, фізичної, емоційної напруги наступає до 7 років.
4. Від 6 до 8 років – власне дитинство. В цей період завершується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 8 до 11 років – перед-підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва. Разом з періодом дитинства цей період має ще й назву молодший шкільний вік.
6. Від 11 до 14 років – отроцтво, підлітковий вік – новий якісний етап у становленні людини. Найхарактернішими рисами його є: з точки зору фізіології - статеве дозрівання, психології – особистісна самосвідомість, свідомий вияв індивідуальності. Цей період називають ще середнім шкільним віком.
7. Від 14 до 18 років — юнацький вік – період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Дівчата і юнаки — старші школярі – отримують певну підготовку в галузі психології та етики сімейного життя
