Привет, надеюсь , но если неправильно пишы
Объяснение:
Оцтова кислота (етанова або метанкарбонова кислота), формула СН3СООН – органічна, одноосновна кислота з групи карбонових, що належить до слабких насичених її представників. За звичайних умов – безбарвна рідина з різким запахом, яка поглинає воду з навколишнього середовища. Температура кипіння 117,87⁰С, температура плавлення концентрованої оцтової кислоти нижча від кімнатної. При температурі 16,635⁰C оцтова кислота замерзає і в безводному стані перетворюється на безбарвні кристали. За цю властивість має технічну назву льодяна оцтова кислота, або «оцтова кислота крижана».
Серед основних властивостей – висока реакційна здатність. Взаємодіє з металами, лугами, спиртами, утворюючи ряд складних ефірів і солей – ацетатів. Необмежено змішується з водою, утворює значну кількість азеотропних сумішей з органічними розчинниками: гексаном, октаном, бензином, піридином, циклогексаном, хлорбензолом, нітроетаном, іншими речовинами.
В харчовій промисловості відома як консервант Е 260. Її 3%-9% водний розчин – оцет, 70%-80% водний розчин – оцтова есенція. Використовується як підкислювач, пом’якшувач води (з утворенням ацетатів кальцію і магнію), регулятор кислотності рН у складі буферних розчинів, антигрибковий та антибактеріальний інгредієнт. В харчовій промисловості (виробництво майонезів, соусів, маринування рибних та м’ясних страв, кондитерська випічка) повинна використовуватись лише оцтова кислота біологічного походження, яку одержують в результаті оцтовокислого бродіння.
В низьких концентраціях оцтова кислота знаходиться в багатьох рослинних і тваринних системах.
Давньогрецький лікар Гіппократ використовував розчини оцтової кислоти як антисептик, а також у складі настоянок від чисельних захворювань (лихоманка, шлункова виразка, плеврит, закрепи).
Більшість світового виробництва оцтової кислоти використовується для виготовлення полімерів, похідних целюлози, вінілацетату, штучного волокна, хімічних засобів захисту рослин, в побутовій хімії, як важливий промисловий розчинник, а також у виробництві фармацевтичних препаратів. Тому оцтова кислота – один з базових продуктів промислового органічного синтезу.
В організмі людини похідні оцтової кислоти допомагають розщеплювати вуглеводи і жири, що надходять з продуктами харчування. Небезпечними для здоров’я і життя вважаються розчини, в яких концентрація оцтової кислоти вище 30%. Концентрована кислота при зіткненні зі шкірою та слизовими оболонками може викликати сильні опіки. У випадку її потрапляння необхідно промивати уражене місце великою кількістю води або розчину харчової соди.
За ступенем впливу на організм людини оцтова кислота відноситься до речовин 3-го класу небезпеки.
специализированная структура, обеспечивающая передачу нервного импульса с нервного волокна на какую-либо клетку или мышечное волокно, а также с рецепторной клетки на нервное волокно. Синапс адренергический (s. adrenergica) — С., в котором медиатором является норадреналин.
Объяснение:
Как устроен нервный синапс?
Синапсом называют место контакта между двумя нейронами или между нейроном и эффектором (органом-мишенью). В синапсе нервный импульс "преобразуется" в химический: происходит выброс особых веществ - нейромедиаторов (наиболее известный - ацетилхолин) в синаптическую щель.
Разберем строение синапса на схеме. Его составляют пресинаптическая мембрана аксона, рядом с которой расположены везикулы (лат. vesicula — пузырек) с нейромедиатором внутри (ацетилхолином). Если нервный импульс достигает терминали (окончания) аксона, то везикулы начинают сливаться с пресинаптической мембраной: ацетилхолин поступает наружу, в синаптическую щель.
Схема синапса
https://studarium.ru/public/img/articles/794.jpg
Попав в синаптическую щель, ацетилхолин связывается с рецепторами на постсинаптической мембране, таким образом, возбуждение передается другому нейрону, и он генерирует нервный импульс. Так устроена нервная система: электрический путь передачи сменяется химическим (в синапсе).
