
Безумовні рефлекси — відносно постійні природжені реакції організму на дію факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які здійснюються за до центральної нервової системи і не потребують спеціальних умов для свого виникнення. Рефлекс — це реакція організму на подразник, основна форма діяльності нервової системи. Комплекс ланок нервової системи, що забезпечує сприйняття, обробку і передачу подразнення, називають рефлекторною дугою. Діяльність нервової системи всього організму має рефлекторний характер. Усі види рефлексів І. П. Павлов розділив на дві групи: безумовні (вроджені), умовні (набуті). Термін «безумовні рефлекси» увів І. П. Павлов. Прикладом безумовних рефлексів є: слиновиділення, чхання, моргання.
Умовні рефлекси — складні пристосувальні реакції, які виникають у процесі життя на основі безумовних рефлексів. Вони непостійні, і для їх утворення потрібен байдужий подразник. Для того щоб він перетворився на умовний рефлекс, необхідна сукупність певних чинників. Вони можуть утворюватися і зникати залежно від конкретних умов. Ці рефлекси утворюються за участю кори великих півкуль. Для формування умовного рефлексу необхідне дотримання таких пунктів:
умовний подразник повинен передувати безумовному;умовний подразник має бути слабкішим за безумовний;між умовним та безумовним подразниками інтервал часу має бути незначним.Необхідне також періодичне повторення дії закріплення умовного рефлексу. Крім того, умовний подразник обов’язково має бути підкріплений безумовним, бо якщо певний час умовний подразник не підкріплювати, то умовний рефлекс згасає.
Фізіологічний механізм виникнення умовного рефлексу пояснюється так. При дії умовного та безумовного подразників відбувається збудження певних ділянок кори головного мозку. При періодичному повторенні сполучення умовного і безумовного подразників збудження, яке виникає внаслідок дії умовного подразника, передається через вставні нейрони на відповідний нервовий центр, який збуджується ще до того, як проявиться дія безумовного подразника. Таким чином, оскільки інтервал між умовним і безумовним подразниками незначний, то відповідними нервовими центрами утворюються тимчасові зв’язки.
Умовні рефлекси поділяють на природні, що формуються у відповідь на природні властивості безумовних подразників (формування умовного харчового рефлексу на запах і вигляд їжі), та штучні — виробляються у тварин в умовах експерименту у відповідь на різні штучні подразники (світло, звук, зміни температури). Крім того, існує класифікація умовних рефлексів за ознакою рецептора та за біологічним значенням: оборонні, статеві, харчові.
Відмінності умовних і безумовних рефлексів занесено до таблиці.
Порівняльна характеристика безумовних та умовних рефлексів
*1) Рак по своему образу жизни -отшельник.
Каждый рак имеет своё укрытие, которое защищает его.
В светлое время суток рак находится в укрытии. Почуяв опасность, он быстро пятится, уходя глубже в нору.
Ночью рак выходит на поиск корма .
2) У речного рака есть хитиновый покров, он является наружным скелетом и к нему прикрепляются мышцы.
3) Головогрудь и брюшко.
4) Во-первых внутри содержатся все органы рака , во-вторых каждый сегмент грудного отдела несёт на себе конечности : ногочелюсти , ходильные ноги , клешни. На головном конце имееются челюсти и усики , усики являются органами чувств.
5) Брюшко, состоящее из 7 члеников, имеет 5 пар двуветвистых небольших конечностей, служащих для плавания. Шестая пара брюшных ног вместе с седьмым брюшным сегментом образует хвостовой плавник.
6) При ходильных ножек рак ползает по дну обычно головой вперёд. Однако при малейшей опасности он делает резкий взмах плавником под себя и быстро уплывает задом наперёд.
7) Рак дышит жабрами. Жабры расположены у основания грудного отдела и передник 4-ёх ходильных ножек. Благодаря движением многочелюстей жаберная полость постоянно омывается водой.
8) У раков половое размножение. В начале осени самец становится более агрессивным и подвижным, нападает на приближающуюся особь даже из норы. Увидев самку, он начинает преследование, и если догоняет, то хватает её за клешни и переворачивает. Самец должен быть крупнее самки, иначе она может вырваться.
9) Постэмбриональное развитие большинства ракообразных происходит с метаморфозом. Как правило, из яйца выходит планктонная личинка — науплиус, эта личинка наиболее характерна для ракообразных.*
Объяснение:
:)