Опешите кратко данный эксперимент​

Зір — це процес, який дозволяє сприймати форму, розмір і ко­льори оточуючих нас предметів і орієнтуватися серед них. Зір можливий завдяки функції зорового аналізатора, периферичною частиною якого є орган зору — око. До складу зорового аналізато­ра входить також зоровий нерв і зорова зона в корі потиличних частин головного мозку.

Око (oculus) знаходиться в очній ямці — поглибленні лицьо­вої частини черепа. Ззаду і з боків очей знаходиться очне яблуко, яке оточено м'язами, що рухають його. Очне яблуко (bulbus oculi) має кулясту форму і утворено трьома оболонками: зовнішньою — білковою, середньою — судинною і внутрішньою — сітчастою (рис. 113). Зовнішня оболонка надає форму очному яблуку. Спе­реду вона утворює проникну для світла оболонку — рогівку (cornea). Судинна оболонка називається так тому, що вона багата кровоносними судинами. Зсередини вона вистелена темними піг­ментними клітинами. Передня частина судинної оболонки утво­рює райдужку (iris), яка містить пігмент, що зумовлює колір ока. При невеликій кількості пігменту очі світло-сірі або блакитні, при великому — карі або чорні. Між рогівкою та райдужкою зна­ходиться передня камера ока, заповнена рідиною. У райдужці є зіниця (pupilla) (круглий отвір), яка рефлекторно міняє свої роз­міри залежно від інтенсивності освітлення — від 2 мм. при силь­ному до 8 мм. при слабому освітленні. Цю функцію виконують два типи м'язових волокон: радіальні, які розширюють зіницю, і кі­льцеві, які звужують її. Позаду райдужки знаходиться прозорий кришталик (lens), що має форму двоопуклої лінзи. Між райдуж­кою та кришталиком розташована задня камера ока. Кривизна кришталика змінюється за до війкового м'яза, розташо­ваного в передній частині судинної оболонки. Вся внутрішня по­рожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою, яка утворює склоподібне тіло (corpus vitreum). Кришталик і склопо­дібне тіло служить для проведення світлового проміння всередину ока і його заломлення. Сітчаста оболонка прилягає до судинної і вистилає дно ока. Вона складається з двох листків: зовнішнього, що містить пігмент, і внутрішнього, що містить світлочутливі ре­цептори — палички і колби. Палички містять зоровий пігмент — родопсин і сприймають світло при смерковому освітленні.

1 — війковий м'яз; 2 — райдужна оболонка; З — водяниста волога; 4—5 — оптична вісь; 6 — зіниця; 7 — рогівка; 8 — кон'юнктива; 9 — кришталик; 10 — склисте тіло; 11 — білкова оболонка; 12 — судинна оболонка; 13 — сітківка; 14 — зоровий нерв.

Объяснение:

Сновные положения теории ж. б. ламарка. первые организмы произошли из неорга­нической природы путем самозарождения. их дальнейшее развитие к усложнению живых существ. у всех организмов существует стремление к совершенствованию, изначально заложенное в них богом. этим объясняется механизм ус­ложнения живых существ. процесс самозарождения жизни продол­жается постоянно, что объясняет одновремен­ное наличие в природе и простых, и более сложных организмов. закон и орга­нов: постоянное употребление органа ведет к его усиленному развитию, а неупотребление — к ослаблению и исчезновению. закон наследования благоприобретенных признаков: изменения, возникшие под дейст­вием постоянных и органов, наследуются. так, считал ла­марк, сформировалась, например, длинная шея жирафа и слепота крота.