Выбери три верных утверждения о эволюционного процесса. 1. Дивергенция наблюдается у неродственных видов.
2. Процесс эволюционного развития в сходном направлении нескольких ранее дивергировавших групп называется параллелизмом.
3. Примером конвергенции являются плавники рыб и крылья птиц.
4. Конвергенция происходит, когда неродственные группы организмов попадают в одинаковые условия среды обитания.
5. Дивергенция наблюдается у родственных видов, обитающих в разных условиях.
6. Развитие саблезубости у кошачьих — это пример конвергенции/

Возьмем сорта картофеля.

Искусственный отбор - сорт Гурман, имеющий фиолетовые кожуру и мякоть. + многие другие сорта, которые человек отбирает за урожайность, устойчивость к болезням и вредителям, вкус...

Естественный отбор - районирование сортов. Например, сорта Аврора и Чародей, отлично выращиваются в северо-западных областях и среднем Поволжье, но не подходят для южных областей. Или позднеспелые сорта прекрасно подходят для южных регионов с длинным летним периодом, но их сложно вырастить на Урале, в Сибири, на Северо-Западе и в средней полосе России.

Людська діяльність будь-якого роду охоплює: задум, реалізацію і результат. Задум же складається з мети, цінності і плану. Мета відповідає на питання: що треба зробити? Реалізація одних і тих же мети і планів може мати повністю різні життєві змісти, ціннісні значення. Так формується поняття цінність. Цінності - специфічні соціальні визначення об'єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства (благо, добро, зло, чудове і потворне, що втілюються в явищах суспільного життя або природи). Природу, походження, розвиток і роль цінностей в житті людини і суспільства вивчає аксіологія - вчення про цінності. Аксіологія входить принципово важливою частиною в структуру ряду філософських соціологічних концепцій - неокантіанськи-веберовської, феноменоло-гічно-інтеракціоністської і позитивістської орієнтації. В соціології проблему цінностей ввів Макс Вебер. Аналізуючи дії індивідів, Макс Вебер виходив з неокантіантської передумови, за якою кожний людський акт стає осмисленим лише в співвіднесенні з цінностями, в світі яких визначаються норми поведінки людей та їх мета.

Сучасне людство стало мислити світоглядно і філософськи, найчастіше саме не віддаючи собі звіту. Це не від доброго життя. У всякому випадку, не від спокійного життя. Ядерні та екологічні апокаліпсиси, національні відродження і націоналізм, різноманітний, строкатий плюралізм в життя, мети, стилів, краса тіла на конкурсах'і олімпіадах і смерть впротяж наркоманів і алкоголіків, самовідданість трибунів і безглуздя терористів, мільярди біт інформації, що потрапляє в вуха і очі через телеекрани, паморочить голови, але й розворушує мозок. Загроза розпаду вимагає зосередженості. Старіюче XX сторіччя перестало сміятися над романтичними запитаннями про зміст життя, настільки корисними мислителям минулого. Питання цінності життя знов і знов набувають значимості. Якщо цінності не речовинні, а духовні, можуть здатися несуттєвими і ніби неіснуючими. Але всі цінності духовні, навіть матеріальні, тому що саме поняття цінності є людська, соціальна категорія: з її до вимірюються всі предмети та явища, суспільні та природні. Людина є міра всіх речей, справедливо стверджував давньогрецький філософ-софіст Протагор, але інструментом виміру, мірилом виступають цінності. Поняття цінність -ідеал, мета, спрямованість. Світ цінностей - світ належного.