Какие дела были возбуждены центром против местной интеллигенции в начале XX века в Узбекистане​?

Води в живих організмах міститься дуже багато. У більшості випадків вона становить більше половини маси живого організму, а інколи її частка в організмі сягає 95-99%. Усе це обумовлено надзвичайно великою роллю води для життєдіяльності живих організмів. Своїми особливими властивостями вода завдячує своїй будові.

Молекула води складається із двох атомів гідрогену й одного атома оксигену. Ці атоми утворюють полярні полюси молекули (позитивний полюс - атоми гідрогену, а негативний полюс - атом оксигену). Існування полюсів робить можливим утворення водневих зв'язків, які дозволяють молекулам води утворювати між собою та з іншими речовинами різноманітні комплекси. Подібні комплекси молекул суттєво підвищують температури кипіння і танення води (порівняно зі схожими молекулами) та збільшують її теплоємність. Вони також роблять воду дуже гарним розчинником і сприятливим середовищем для перебігу цілого ряду реакцій.

Найважливішими для живих організмів властивостями води можна назвати такі:

1. Вода є чудовим розчинником для полярних і неполярних речовин, які мають заряджені ділянки.

2. Вода здатна утворювати агрегатні групи молекул між своїми молекулами та з молекулами інших речовин. Це значно посилює силу поверхневого натягу, що дозволяє воді підійматися по капілярах ґрунту й судинах рослин.

3. Через наявність між молекулами води водневих зв'язків її випаровування потребує великої кількості енергії, а в разі її замерзання виділяється тепло. Тому наявність на нашій планеті води у трьох агрегатних станах значно пом'якшує її клімат. Крім того, багато організмів використовує випаровування води за умов високих температур для охолодження свого організму.

4. Найбільшої густини вода досягає за 4°С. Лід має меншу густину, ніж вода. Тому взимку він розміщається на поверхні водойм і захищає організми, які в них живуть, від переохолодження. Молекули органічних або неорганічних речовин, які є полярними або мають заряджені ділянки, легко взаємодіють з молекулами води та, відповідно, легко в ній розчиняються. Такі речовини називаютьгідрофільними. Якщо ж молекули органічних або неорганічних речовин не є полярними й не мають заряджених ділянок, то вони мало взаємодіють з молекулами води та, відповідно, у ній не розчиняються. Такі речовини називають гідрофобними.

Через те що вода в рідкому стані все ж таки не має жорсткої внутрішньої структури, тепловий рух молекул призводить до постійного перемішування молекул водного розчину. Це явище називають дифузією. Внаслідок дифузії концентрації розчинених речовин у різних частинах розчину вирівнюються.

Наявність у живих організмах біологічних мембран призводить до появи явища осмосу. Внаслідок того, що біологічні мембрани є напівпроникними, через них не можуть проходити великі органічні молекули, але можуть проходити молекули води. У випадку, коли концентрація великих молекул по різні боки мембрани є різною, молекули води починають інтенсивно переміщуватися на той бік, де концентрація розчинених речовин є вищою. Внаслідок цього й виникає надлишок речовин по один бік мембрани, що можна гати у вигляді осмотичного т

Вміст води в організмах становить 60-70%. Вода утворює основу внутрішнього середовища живих організмів, у якому відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії. Вода бере безпосередню участь у реакціях розщеплення органічних сполук.

Водний баланс - це певне співвідношення між надходженням і витрачанням води живою системою.

Вода визначає фізичні властивості клітин - їхній об'єм і внутрішньоклітинний тиск (тургор).

Вода - універсальний розчинник. Речовини, здатні добре розчинятися у воді, називають гідрофільними (полярними), нерозчинні - гідрофобними (неполярними).

Вода відіграє надзвичайно важливу роль у транспорті різних сполук у живих організмах. Вона бере участь у складних біохімічних реакціях і процесах теплорегуляції організмів.

Основні свої потреби людина задовольняє за рахунок питної води певних стандартів якості. Перед споживанням вода має бути очищена. Методи очищення стічних вод поділяють на механічні, фізико-хімічні та біологічні.

G Основні органічні речовини живих організмів можна розділити на такі великі групи, як ліпіди, білки, вуглеводи й нуклеїнові кислоти. Усі ці речовини зазвичай представлені дуже великими молекулами, до складу яких входять тисячі, десятки тисяч або навіть мільйони атомів. Але всіх їх ми можемо назвати біополімерами, бо складається ці величезні молекули з невеликих компонентів, які зібрані у складі єдиної

Вуглеводи -це сполуки, у яких співвідношення С:Н:О здебільшого відповідають формулі (СН2О)n, де n дорівнює трьом і більше. Проте є вуглеводи, в яких співвідношення зазначених елементів дещо інше, а деякі містять також атоми Нітрогену, Фосфору чи Сульфуру. У клітинах тварин і грибів вуглеводи містяться у незначній кількості (близько 1% сухої маси, у клітинах печінки та м'язів - до 5%), а в рослинних клітинах їхній вміст значно більший (до 60-90 %).

Если прививку проводить на одно-двухлетнем дичке или ветке небольшого диаметра, процедура не составит особого труда. А вот прививка в пни и крупные скелетные ветви  — процесс более сложный, требующий определённых навыков. 
Технология прививки в расщеп включает те же этапы, что и другие прививок: подготовка подвоя и привоя, их совмещение и защита места операции.

Шаг 1: подготовка подвояВыбранный для подвоя дичок, ствол или ветвь следует очистить от грязи, излишней старой коры. Дичок срезать на высоте 10-15 см от земли, а спилить ствол или ветку — по ситуации. Срез надо зачистить ножом.

При спиливании ветви обратите внимание, чтобы ниже торца отсутствовали дефекты (вздутия, утолщения, ответвления), так как они могут повлиять на расщеп. 

Совет: если предстоит прививка одним черенком, пенек рекомендуется срезать так, чтобы одна сторона его была выше другой. И черенок поместить на более высокой части скошенного пенька. 

Шаг 2: расщепление подвояЕсли подвой имеет небольшую толщину, то ножом по линии диаметра делается разрез на глубину 3-4 диаметра самого подвоя. 

Если же речь идёт о крупном подвое — например, о 15-сантиметровом пне, — тогда расщепление проводят по-другому. Сначала на коре вдоль предполагаемого раскола (расщепа) надо сделать разрез. Это нужно для того, чтобы при расколе кора разошлась ровными краями. Затем ножом или долотом, ударяя по ним молотком, или с топорика расщепляют пенёк на глубину 5-7 см. Чтобы расщеп не сомкнулся, в него вводят деревянный клин (отвёртку, стамеску и тому подобный инструмент). Потом щель нужно расширить с клина или долота. Если требуется крестообразный расщеп, то процедуру повторяют, выполняя перпендикулярный раскол (под прямым углом). 

Шаг 3: подготовка привояЧеренки выбираются с таким расчётом, чтобы выше места совмещения с подвоем оставались 3-5 глазков. Нижнюю часть черенка нужно срезать на клин так, чтобы длина среза составляла 3-4 диаметра самого побега. Руками касаться обнажённой древесины нельзя, это грозит инфицированием привоя.

Шаг 4: соединение подвоя и привояЕсли прививают молодое растение или в ветку небольшого диаметра, подготовленный черенок вводится в расщеп так, чтобы камбиальные слои совместились. Сверху расщепа оставляют небольшую полосочку срезанной части черенка. Это делают для лучшего срастания привоя и подвоя
Если прививка осуществляется в пенёк или широкий спил, в расщеп, как правило, вставляют 2 черенка, размещая на двух противоположных сторонах. Важно учитывать, что кора пенька толще, чем кора черенка. Поэтому, вставляя черенок в расщеп, совмещайте не кору привоя и подвоя, а ткани камбия.

Если нужно привить 4 черенка, то: 
а) сначала вставляют первую пару в один расщеп; 
б) вынимают деревянный клин (отвёртку), которые его расширяли; 
в) раздвинув второй расщеп, вставляют вторую пару черенков.

Шаг 5: защита места прививкиМесто прививки нужно туго обвить перевязочным материалом — пищевой плёнкой, изолентой, сырой резиной или специальной эластичной лентой. Все открытые места прививки (верхний срез привоя и боковые щели и торец подвоя) необходимо тщательно промазать садовым варом.

До момента распускания первых листочков рекомендуется закрыть место прививки полиэтиленовым прозрачным пакетом. Это сохранить влажность воздуха. Если место прививки находится на солнечной стороне — на время срастания его нужно его притенить.

В следующем видео — практический пример использования в расщеп» при прививке абрикоса на дичок сливы и яблони на волчок яблони другого сорта