Археї - прокаріотні мікроорганізми, у яких немає клітинного ядра. Всі живі істоти поділяються на три домену: еукаріоти, бактерії і археї. Один домен - ядерні організми. Це все, що ми бачимо неозброєним оком. Інші два домена - це просто влаштовані найдрібніші істоти, які розійшлися на дві еволюційні лінії так само давно, як еукаріоти відділилися від прокаріотів.
Археї є одноклітинними орґанізмами, зовні схожими на бактерій, однак із доволі незвичною формою клітини, наприклад, деякі їх види мають вигляд куба, паралелепіпеда, а декотрі навіть амеби. Одначе, найбільш типовими є паличкоподібні та сферичні форми клітин. Археї є дрібними істотами, найменші із них досягають 50 мікрометрів у довжину, а найбільші – 150 мкм.
Наприклад, метаноґенні Археї перетравлюють целюлозу у кишківниках термітів та ратичних. Деякі з них є внутрішньоклітинними симбіонтами анаеробних одноклітинних, наприклад, Інфузорії-плаґіопіли (Plagiopyla frontata), де Археї поглинають надлишки гідроґену, який продукується гідроґеносомами інфузорії.
Деякі Археї живуть у наших орґанізмах, до прикладу, кожен десятий мікроорґанізм людського кишківника – це Метанобревібактер Сміта (Methanobrevibacter smithii Balch and Wolfe 1981), де допомагає перетравлювати клітковину та поліцукри. Вони також живуть у коралах і у коренях рослин.
