Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей. науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні. теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика. прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія. анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів. фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму. генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями. антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас. екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища. гігієна – наука про здоров’я та його збереження. гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини. термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці. на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості. людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.
Каждую осень золотое убранство деревьев и кустарников засыпает лужайки и дорожки в садах. Неужели вся эта красота бесполезно пропадает? Польза от нее или вред и от листвы надо избавляться?
Давайте рассмотрим пользу и возможный вред:
Листья действительно надо убирать из-под плодовых деревьев и кустарников, поскольку велика вероятность сохранения на на них возбудителей некоторых болезней растений; Листья вредят газонной траве и другим мелким растениям, за исключением крупных многолетников, поэтому с газона или лужайки листву следует убирать обязательно.
Но также верно, что:
Для деревьев и кустарников половина поступивших за сезон азота, фосфора, калия и других элементов осенью отчуждаются с листопадом; Вероятно вы и сами наблюдали, что листья оставшиеся на крышах, в водостоках быстро превращаются в жирную черную массу, которую любят растения. Подобное происходит и на земле - к началу лета вы практически не найдете опавших листьев; В разлагающихся листьях размножается много микроорганизмов, червей и прочей живности полезной для сада, а возбудители болезней погибают; Слой листьев не дает прорастать сорнякам за редким исключением; Наконец, сжигание опавшей листвы никому не добавляет здоровья.
Что происходит с опавшей листвой?
Весной, после таяния снега все голо, многие места покрыты опавшей листвой. Но проходит немного времени, начинает зеленеть трава, распускаются деревья и листва вдруг как-то неожиданно исчезает без следа.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку