Методи астрономічних досліджень
Упродовж тисячоліть астрономів зводилися до вимірювання кутових відстаней між світилами та визначення їхніх координат. Ця робота триває і в наш час. Та після винаходу Галілео Галілеєм у 1609 р першого телескопа почалася ера телескопічних досліджень.
Поглянувши у телескоп Галілей побачив, що поверхня Місяця схожа на поверхню Землі, у Венери є фази, навколо Юпітера обертаються чотири супутника, а у Сатурна є кільця, на сонці є плями, а сяйво Молочного Шляху – це міріади крихітних зір. Все це змушувало замислитись над питанням про складність Всесвіту, його матеріальність, про можність населених світів. Зараз астрофізика отримала відповіді на багато питань, поставлених людським розумом. Отримало їх завдяки новим потужним телескопам, що працюють як в наземних астрономічних обсерваторіях, так і на космічних орбітальних та міжпланетних станціях, а також застосуванню законів та ідей сучасної фізики при осмисленні отриманих результатів.Отже, методи і засоби астрономічних досліджень поділяють на: світлосприймальна, збираюча і аналізуюча техніка; закони і методи теоретичної фізики; різноманітний математичний апарат.
Объяснение:
