Амілаза бере участь у розщепленні складних
компонентів корму вже у ротовій порожнині,
тому зниження її активності є об’єктивним критерієм характеристики патологічних процесів,
адже хімічний склад слини відображає загальний
стан обміну речовин в організмі.
Як свідчать наші попередні дослідження [4],
за розвитку виразки на язиці відбувається порушення кровопостачання в пошкоджених ділянках язика. На межі ушкоджених тканин розвивається запальна реакція, що призводить до підвищення секреції слинними залозами. Склад слини
змінюється, внаслідок чого знижується захисна
функція слизових оболонок ротової порожнини.
Ці зміни мають зворотній зв’язок (одночасне
домінантне посилення збудження в гіпоталамічних центрах за патологічного стану організму).
Тому ми вважаємо, що виразкова хвороба язика
розвивається за принципом “зачарованого кола”.
Згідно з вищевикладеним, гіперсалівація (збільшення секреції слини слинними залозами), що
галась у тварин дослідної групи, була
пов’язана з розвитком виразок на язиці. Наслідком цього стало зниження активності досліджуваного ферменту.
Висновки:
1. За виразкової хвороби язика у телят 4–6-
місячного віку відмічається зниження активності
слинної амілази у 2,9 разу по відношенню до
клінічно здорових тварин.
2. У 65 % телят за виразкових уражень язика
гається гіперсалівація.
Объяснение:
