В двух популяциях определённый аллель (а) встречается с частотой 1%. В одной популяции 100 000 особей, в другой – 100. В какой из популяций данный аллель сохранится с большей вероятностью? Почему?

2. В культуре мух, содержащих равное количество красноглазых и белоглазых самцов и самок, через 25 поколений исчезли все белоглазые особи. Объясните приведённые экспериментальные данные.

3. При исследовании генотипов по группам крови у членов секты баптистов и сравнении этих данных с анализами обычного населения были получены следующие результаты:
группа А
Население Красноярского края 42%
Население Хабаровского края 45%
Община баптистов 60%
Как можно объяснить полученные результаты?

Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.

Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований в 80-х рр. XIX століття відомим данським ботаніком Вармінгом (1884). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини (індивіда) знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, від сімені до відмирання».

Таке визначення виявилося дуже ємним. По-перше, воно підкреслювало, що життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися у міру дорослішання і старіння. По-друге, у визначенні сказано, що найважливішу роль в становленні життєвої форми відіграє зовнішнє середовище. Але це, звичайно, не означає, що життєва форма будь-якої рослини нескінченно пластична і залежить тільки від безпосередньо діючих в даний момент умов. Кожен вид рослин реагує на зовнішні дії в рамках своїх спадково закріплених можливостей. Суниця, наприклад, не стане розлогим деревом навіть за найсприятливіших для росту і галуження умов. Кажучи про гармонію із зовнішнім середовищем, ми маємо на увазі, що в життєвій формі кожного виду, що склалася, виявляються риси спадкової, виробленої в процесі природного відбору пристосованості до певного комплексу зовнішніх чинників.

Поняття «Життєва форма» та «форма росту» вживаються як синоніми, незважаючи на спроби прив'язати поняття форми росту до типів галуження.[1] Більшість систем життєвих форм розроблені лише для судинних рослин.

Объяснение:

Бактеріальні клітини оточені щільною оболонкою (клітинної стінкою), яка виконує захисну і опорну функції, а також надає бактерії постійну, характерну для неї форму.

поверх клітинної стінки бактерій виробляється додатковий захисний шар слизу — капсула.

Капсула захищає бактерію від висихання

На поверхні деяких бактерій є довгі джгутики (один, два або багато) або короткі тонкі ворсинки.За до джгутиків і ворсинок бактерії пересуваються.

Всередині клітини бактерії знаходиться густа нерухома цитоплазма, в якій містяться різні білки (ферменти) та запасні поживні речовини.

На відміну від інших одноклітинних організмів у бактерій немає ядра: їх ядерна речовина не відокремлена від цитоплазми оболонкою і розподілена в цитоплазмі