Зазвичай територіальні тварини захищають райони, що містять гніздо, ділянку для спаровування або багаті джерела їжі для себе та для свого потомства. Захист рідко виливається у відкриті бійки: найчастіше достатньо помітних ознак, що можуть бути як візуальними (наприклад, червоні груди вільшанки), звуковими (наприклад, вокалізація птахів або крики гібонів) або нюховими, як мічення території пахучим секретом.
Більшість територіальних ссавців мітять свої території саме останнім чином (запах), мітки наносяться у вигляді сечі, калу або через тертя об поверхні частинами тіла, що мають спеціалізовані залози для виділення секрету. Наприклад, представники родини псових наносять мітки за до сечі та калу, тоді як котові мітять територію через тертя об поверхні. Багато напівмавп також мітять територію пахучими речовинами, наприклад, червоночеревий лемур створює ділянки, які захищаються групами з 2-10 особин у тропічних дощових лісах східного Мадагаскару, так саме поступають і самці діадемового сіфаки. Західна огорожева ящірка захищає свою територію демонстрацією та бійками, але втрачає активність після шлюбного періоду
Объяснение:
Удод — единственный современный вид птиц, относящийся к семейству Upupidae (ещё один вид, гигантский удод (Upupa antaios), обитавший на острове Святой Елены, вымер в XVI веке[17]). Традиционно удодов относят к отряду ракшеобразных, куда помимо них включены ещё 9 семейств, включая и птиц-носорогов, которых долгое время считали ближайшими родственниками удодов. Основанием близкого родства считается ряд общих анатомических особенностей, в частности строение грудной кости. Однако в последнее время ряд учёных выделяет удодовых (Upupidae), а также семейство лесных удодов (Phoeniculidae), в отдельный отряд удодообразных(Upupiformes). На основании молекулярных исследований (сравнительного анализа ДНК), американскими биологами Чарльзом Сибли и Джоном Алквистом была выдвинута гипотеза, что предками удодов являются птицы-носороги, а лесные удоды произошли от удода[18]. Обычно описывают 10 подвидов удодов в зависимости от размера, тонов окраски и формы крыльев. Некоторые авторы, как, например, Джеймс Клеменс в справочнике «Птицы мира» (англ. Birds of the World: A Checklist), на основании работ Сибли и Алквиста выделяет африканского удода (U. e. africana) как отдельный вид[19].
Наиболее древней группой птиц, похожей на современных удодов, считается вымершее семейство Messelirrisoridae (сестринское по отношению к Upupidae иPhoeniculidae), представители которого доминировали в Европе в среднем эоцене около 49 млн лет назад[20].
