У портного и локоток на отлете.
Ты от дела на пядень, а оно от тебя на сажень.
Ты на безмен, а он с аршином.
Смерть на пядень.
Словно аршин проглотил.
Семи пядей во лбу.
Сам с пядь, а борода с локоть.
Пять верст до небес и все лесом.
Отстанешь на верстень, не догонишь во весь день.
Нос с локоть, а ума с ноготь.
Несверстного не верстай.
Невеста в пол-осьма аршина, а поперек себя половина.
На семи верстах один с денежкой Аким.
На свой аршин не меряй!
Один, как перст, как маков цвет, как красное солнышко, как ясный месяц, как верста в поле и проч.
Пословицы и поговорки о старинных мерах длины.
Жуки відкладають яйця в ґрунт на глибину 20 — 40 см, купками по 5 — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2×3 мм. Через 24- 25 або 40 — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі личинки (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25 — 30 дрібних щетинок конічної форми. Личинки останнього року перед перетворенням досягають довжини 45 — 65 мм.
