Зазвичай територіальні тварини захищають райони, що містять гніздо, ділянку для спаровування або багаті джерела їжі для себе та для свого потомства. Захист рідко виливається у відкриті бійки: найчастіше достатньо помітних ознак, що можуть бути як візуальними (наприклад, червоні груди вільшанки), звуковими (наприклад, вокалізація птахів або крики гібонів) або нюховими, як мічення території пахучим секретом.
Більшість територіальних ссавців мітять свої території саме останнім чином (запах), мітки наносяться у вигляді сечі, калу або через тертя об поверхні частинами тіла, що мають спеціалізовані залози для виділення секрету. Наприклад, представники родини псових наносять мітки за до сечі та калу, тоді як котові мітять територію через тертя об поверхні. Багато напівмавп також мітять територію пахучими речовинами, наприклад, червоночеревий лемур створює ділянки, які захищаються групами з 2-10 особин у тропічних дощових лісах східного Мадагаскару, так саме поступають і самці діадемового сіфаки. Західна огорожева ящірка захищає свою територію демонстрацією та бійками, але втрачає активність після шлюбного періоду
Объяснение:
Каждый вид занимает в природе свою экологическую нишу. Он связан большим количеством разных связей с другими видами. Многообразие этих связей поддерживает существование экосистем. Уничтожение одного из звеньев ведёт к нарушению работы системы и к возможному её исчезновению. Сохранение как животного, так и растительного мира необходимость. Они обеспечивают существование экосистем, биогеоценозов.
Страны озабочены сохранение ресурсов и своих природных комплексов. Законы позволяют регулировать тонкие юридические вопросы. Они определяют статус животного, меры по восстановлению числености, регулируют возможность использования животных, меры по охране мест обитания и меры ответственности за несоблюдение закона
