Orov R. oling А) у савані листя вічнозелених дерев дуже жорстке і сильно опушене, що сприяє зменшенню
випаровування вологи з поверхні листової пластинки, нотарионоо оо.
Б )для того, щоб пережити період засухи у саванні рептилії, комахи та земневодні , що впадають у
стан анабіозу, тахи та крупні травоядні тварини мігрують за межі саванни
В) деякі види африканських жаб своєрідно виявляють піклування про потомство - вони виношують
во унані опіон
свої ікринки у роті
1) виникнення плаценти у ссавцівліоrе хтосон шада аниетооцог, консе
1 Онтогенетичні 2. Морфологічні
3. Етологічні оп винтом
4. Фізіологічні
5 Філогенетичні​

Длина тела в пределах от0,5мм до 20 м.Двухсторонняя симметрия.Под кровной тканью располагается кожная мускулатура.Тело плоское и состоит из нескольких слоев.Внутреней полости тела у плоских червей нет.В организме плоского червя имеются и женские и мужские органы размножения
У всех плоских червей тело вытянуто и уплощено в спинно-брюшном направлении. Отчетливо выделены передний и задний концы. Многие свободноживущие черви на переднем конце имеют щупальцевидные выросты, несущие органы чувств. Ленточные червu и сосальщuкu - паразиты, они имеют различные при для прикрепления к телу хозяина: присоски или крючья. Размеры плоских червей колеблются от 0,5 мм до 50 - 70 см (у свободноживущих форм) и даже 30 м (у паразитов). Тело представляет собой кожно-мускульный мешок, покрытый эпителием, под которым находится мышечный слой; полости тела нет, промежутки между органами заполнены рыхлой соединительной тканью - паренхимой.
Нервная система представлена нервными узлами, расположенными на переднем конце тела, - мозговыми ганглиями и отходящими от них нервными стволами, соединенными перемычками.
Органы чувств, как правило, представлены отдельными кожными ресничками - отростками чувствительных нервных клеток. Некоторые свободноживущие представители типа в процессе при к условиям существования, требующим большого разнообразия движений, приобрели примитивные органы зрения - светочувствительные пигментные глазки и органы равновесия.
Пищеварительная система есть не у всех ведущих паразитический образ жизни плоских червей. У свободноживущих ресничных и паразитических сосальщиков пищеварительная трубка представлена мускулистой глоткой, открывающейся наружу ротовым отверстием, часто в центре брюшной стороны тела, и кишкой. Она выстлана железистым эпителием, разветвлена и замкнута. Заднепроходного отверстия нет, непереваренные остатки пищи удаляются через рот.
Выделительная система представлена системой разветвленных канальцев, заканчивающихся в паренхиме звездчатыми клетками с пучком ресничек. Канальцы сообщаются с внешней средой выделительными отверстиями.
Дыхательной и кровеносной систем нет; газообмен и транспорт веществ по организму осуществляются посредством диффузии.
Плоские черви - гермафродиты; половая система состоит из половых желез - семенников и яичников - и сложной системы протоков, служащих для выведения половых клеток. 

У біології, мута́ції — зміни генетичного матеріалу(звичайно ДНК або РНК). Мутації можуть бути викликані помилками копіювання генетичного матеріалу на стадії поділу клітини, опроміненням жорсткою радіацією, хімічними речовинами (мутагенами), вірусами або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітинних організмах мутації можуть бути підрозділені на генеративні мутації, які можуть бути передані нащадкам, і соматичні мутації. Соматичні мутації не можуть передаватися до нащадків у тварин. Рослини іноді можуть передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька розвивається в соматично зміненій частині рослини).

Мутації розглядаються як рушійна сила еволюції, де менш сприятливі (або шкідливі) мутації видаляються з генофонду природним добором, тоді як сприятливі (вигідні) прагнуть накопичуватися. Нейтральні мутаціївизначаються як мутації, чиї ефекти не впливають на виживання видів або індивідуумів, які складають види. Вони також можуть накопичуватися. Переважна більшість мутацій не мають ніякого ефекту, тому що механізми репарації ДНК (ремонту ДНК) можуть виправити більшість змін перед тим, як вони стануть постійними мутаціями, і багато організмів мають механізми для усунення інакше постійно видозмінених соматичних клітин.