1. К цианобактериям относятся автотрофные организмы к фотосинтезу. Цианобактерии так называют, потому что имеют цвет циан (сине-зелёный).
2.Цианобактерии в отличии от других бактерий к фотосинтезу, выделяют кислород; поглощают неорганические вещества и вырабатывают из них органические; являются прокариотами, поэтому не имеют ядра.
3.Цианобактерии питаются органическими веществами, которые образуют сами. Они усваивать углерод из углекислого газа, используя для этого солнечную или химическую энергию, и образуют готовые органические вещества.
4.Чтобы объяснить это явление, достаточно рассмотреть каплю озерной воды под микроскопом. Вода наполнена водорослями. Водоросли к фотосинтезу – под воздействием света клетки вырабатывают пигмент хлорофилл, который и придает водорослям зеленый цвет.
5.Цианобактерии после массового размножения начинают отмирать. Гетеротрофные бактерии, обитающие в водоеме, питаются ими и используют много кислорода для расщепления веществ. В воду выделяются ядовитые вещества. Вследствие этого происходит массовая гибель водных организмов, в том числе рыб.
Объяснение:
❤❤❤❤❤❤❤❤
Відповідь:
1-СТЕБЛО – осьовий орган пагона, який з'єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки).
Основні функції стебла
• Провідна (висхідний рух мінеральних розчинів від кореня до листків, низхідний рух органічних речовин від листків до всіх органів, горизонтальне переміщення поживних речовин).
• Сочевички стебла забезпечують газообмін та випаровування.
• Зелені стебла здійснюють фотосинтез.
• Орган вегетативного розмноження.
Додаткові функції стебла
• Опорна (підтримує в певному положенні інші надземні частини рослини: бруньки, листки, квітки).
• Забезпечує сприятливе для фотосинтезу розташування листків.
• У стеблі накопичуються запасні поживні речовини, а в деяких видів посушливих місцезростань – вода.
2-Пагони за спрямованістю росту: прямостоячі, повзучі, лежачі, виткі, чіпкі тощо.
Стебла за твердістю: трав'янисті і дерев'янисті.
Стебла за своєю поверхнею: опушені або гладенькі, ребристі або шипуваті, тригранні (осока) або чотиригранні (м’ята, кропива), округлі або гранчасті, крилаті або колючі тощо.
Стебла за середовищем зростання: надземні, підземні й водні.
3-ГАЛУЖЕННЯ СТЕБЛА – утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів.
Значення галуження стебла: визначає зовнішній вигляд рослини (формує крону), дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.
Крона – сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура.
внутрішня будова стебла
шари стебла якими тканинами утворені функції
корок
якими тканинами утворені: – Корок – покривна тканина з шарів відмерлих клітин. Утворюється корковим камбіє
функціїї:
Захищає від пошкодження
Луб
Функції:Ситоподібні трубки провідної тканини.
Луб’яні волокна механічної тканини.
Основна тканина (паренхіма).
Низхідний рух органічних речовин від листків до інших органів. Луб’яні волокна надають міцності та опір до зламування, деколи ребристості.
В основній тканині запасаються поживні речовини.
Камбій
якими тканинами утворені:
Бічна твірна тканина, унаслідок поділу клітин ззовні формується луб, зі середини – деревина.
функція:
Потовщення стебла.
Деревина
якими тканинами утворені:
Судини провідної тканини з мертвими клітинами з товстими стінками. Відмерлі, видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна. Основна тканина. У молодій рослині частка деревини мала, тому стебла гнучкі.
функція:
Висхідний рух мінеральних розчинів від кореня до листків.
Деревні волокна та стінки судин підвищують міцність стебла, надають опору.
Серцевина
якими тканинами утворені:
Центральна частина стебла з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин запасаючої основної тканини.
Починаються горизонтальні ряди клітин основної тканини до кори – серцевинні промені.
Функція:
Запасаються поживні речовини (крохмаль, жири тощо). Серцевинні промені забезпечують переміщення різних речовин у горизонтальному напрямку між різними шарами стебла. РІЧНІ КІЛЬЦЯ – помітні концентричні шари у ділянці деревини, які щорічно з'являється зі світлою та темною ділянками, що зумовлено сезонною активністю камбію.
5-Утворення річних кілець.
Навесні клітини камбію активно діляться й утворюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками (світла частина річного кільця зі середини стебла), улітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини та клітини механічної тканини (темна частина кільця зовні стебла), узимку клітини камбію не діляться. Наступної весни діяльність камбію відновлюється, і починає формуватися нове річне кільце.
За кількістю річних кілець стовбура, можна визначити вік пагона.
За шириною кільця можна дізнатися про умови життя рослини (ширші кільця в теплі й вологі роки, кожне кільце ширше з боку прогрівання сонцем).
Пояснення:
