Ерш принадлежит к семейству окуневых и является ближайшим родственником окуня. Название ершу было дано за то, что он взъерошивает все свои плавники, когда чует опасность. Он относится к разновидности рыб семейства окуневых, мягкий и колючий, плавники слиты в единый. Тело его короткое, маленькое, сжатое по бокам. Чешуя ерша очень мелкая. На коже содержится большое количество слизи.
Серовато–зеленая спина, желтоватые бока, брюшко — беловатое. Плавники серые, только анальный и парные с красноватым оттенком.
Ерш небольшая рыба. В длину достигает 20 см и массы 150 г, но встречаются они теперь довольно редко. Его обычные размеры - 8-12 см. Продолжительность жизни не превышает 8-10 лет.
Живут ерши стаями, большую часть жизни проводят у дна. Обычно ерш придерживается мест со спокойным течением, в заливах, ямах, у обрывистых берегов с глинистым и песчано-галечным дном. Избегает водоемов с большим отложением ила или обильно заросших водной растительностью. Всегда избегает солнечного света и не любит теплую воду. Обычно активен в вечерние и предрассветные сумерки и ночью. Днем менее активен, но в пасмурную погоду бодрствует и днем. На мелководья выходит только ночью, а остальное время проводит на глубине.
Ерш очень прожорлив и съедает пищи на единицу массы в несколько раз больше, чем пелядь или лещ. Потребляет пищу в течение круглого года без перерыва, в любое время суток. Питается ерш в основном донными беспозвоночными (червями, моллюсками, личинками насекомых), икрой и личинками рыб.
Половая зрелость ерша наступает на третьем-четвертом году жизни. Икру откладывает в несколько приемов на любой субстрат: камни, растительность, коряги. Нерест начинается во второй половине мая - начале июня, на севере - позже. Икра мелкая, диаметром до 1 мм, желтоватого цвета. Абсолютная плодовитость самок ерша колеблется в широких пределах - от 4 тыс. до 65 тыс. икринок.
Неразборчивость в пище, прожорливость, большая численность на ограниченной площади делают ерша серьезным конкурентом в питании многих ценных видов рыб; сокращая численность кормовых объектов нанести значительный ущерб прудовому и озерному рыбному хозяйству. В то же самое время ерш является пищей для налима и щуки.
риби
Череп нерухомо скріплений з верхньою щелепою;
У кожної риби своє кількість хребців, у всіх відсутня шийного відділу хребта;
Плавці: грудні, черевні, спинний, хвостовий, анальний;
Грудна клітка не має ребер.
амфібії
У черепа з'являється рухома верхня щелепа;
У хребті з'являється один шийний хребець - це пристосування до життя на суші;
Чотири слаборозвинених кінцівок, задні пристосовані до плавання;
У грудній клітці як і раніше відсутні ребра.
рептилії
Череп має довгу форму;
У шийному відділі хребта з'являються нові хребці, з'являються хвостові хребці;
Чотири пристосованих до бігання кінцівки, у змій відсутні;
У грудній клітці з'являються ребра - це пристосування до активного пересування по суші.
птахи
У черепі є затверділий дзьоб, що виконує функцію рота;
Шийний відділ все більше подовжується, хвостовий відділ коротшає;
Передні кінцівки перетворилися в крила, гомілка і стопа зрослися і утворили цівку;
Ребра ще більше розвинені, до грудних м'язів прикріплений кіль - орган, що допомагає птахові пристосується до польоту.
Скелет ссавців поділяється на череп, хребет, скелет поясів кінцівок і кістки самих кінцівок. Череп цих тварин складається з мозкової коробки і лицьової частини. Серед кісток лицьової частини виділяються верхня і нижня щелепи, що несуть зуби.
Хребет складається з шийного (як правило, містить 7 хребців), грудного, поперекового, крижового і хвостового відділів. Хребці крижового відділу зростаються, тоді як хребці інших відділів залишаються вільними. Це обумовлює гнучкість тіла ссавців.
