Напружена або тривала розумова праця супроводжується стомленням організму, може викликати порушення його діяльності, зниження працездатності. Для попередження таких негативних наслідків слід дотримуватися правил гігієни, які для осіб різного віку і професій відрізняються. Кожна людина має володіти загальногігієнічними навичками.
Людям з переважанням розумової праці необхідна підвищена увага до регулярних занять фізичними вправами. Особливо це стосується учнів у період підготовки до іспитів. Кожні 45-50 хвилин занять повинні супроводжуватися 10-15-хвилинними перервами для виконання фізичних вправ. У загальному вигляді гігієнічні вимоги до режиму дня наступні:
1. Завжди в один і той же час лягати спати і прокидатися.
2. Дотримуватися режиму харчування (харчуватися 4 рази на день в один і той же час).
3. Чергувати розумову працю з відпочинком.
4. Під час перерви грати в рухливі ігри, не читати, займатися фізичною працею.
5. 2-3 години в день перебувати на свіжому повітрі. (Після уроків, після виконання домашніх завдань, перед сном).
6. Строго дотримувати гігієнічні рекомендації під час письма, читання, рукоділля.
7. У вихідний день якомога більше перебувати на свіжому повітрі, дотримуватися режиму харчування і сну.
8. Під час канікул робити прогулянки, екскурсії, брати участь у різних розвагах.
Широко известно явление гибели птенцов у многих видов птиц в период выкармливания (Мальчевский 1959; Строков 1959). У хищных птиц при недостатке пищи взрослые скармливают младшего птенца старшим. Мы отмечали это явление у сороки Pica pica (Строков 1956). У многих видов птиц взрослые выбрасывают из гнезда мёртвых птенцов. Не раз отмечалось перемещение части птенцов к стенкам гнездовья или выпадение их наружу через леток либо край гнезда.
По нашим наблюдениям, все "выпавшие" птенцы обычно бывают недоразвитыми по сравнению с другими членами выводка, причём разница в величине, весе и степени развития оперения бывает довольно значительная. Как известно, наиболее развитые птенцы, более крупные и сильные, всегда оказываются сверху остальных и их туловища в гнезде располагаются так, что маленькие птенцы закрываются телами крупных (Creutz 1955). Следовательно, без какого-либо вмешательства извне более слабый птенец выпасть из гнезда не может. Так же трудно предположить, чтобы птенцы без посторонней выпадали из дупел и искусственных гнездовий. Обычно птенец, если он не достиг того возраста, при котором выводок покидает гнездо, не может подтянуться до летка и выпасть через него наружу. Между тем довольно часто находят выпавших скворчат Sturnus vulgaris, синичат Parus major, птенцов мухоловок-пеструшек Ficedula hypoleuca, стрижей Apus apus, воробьев Passer domesticus и Р. montanus . У птиц-норников также отмечено "выпадение" птенцов из гнёзд, например, у береговых ласточек Riparia riparia (Павлова 1962). Каким же образом слабый, еле двигающийся птенец преодолевает расстояние от гнездовой камеры до входного отверстия гнездового хода, который, по А. Г. Банникову (1954), всегда не менее 60 см? В этом отношении ещё более показательны примеры "выпадения" птенцов у видов, гнездящихся на поверхности почвы. Так, у овсянок, коньков, пеночек мы не раз находили птенцов рядом с гнездом или далеко в стороне.
В течение систематических наблюдений в лесах Малоярославецкого лесхоза Калужской обл. в 1954 и 1955 годах, в Подмосковье в 1959 и 1960 и в Цнинском лесном массиве Тамбовской обл. в 1963, 1964 и 1966 мы ни разу не наблюдали случаев самостоятельного выпадения птенцов из гнёзд, дупел и гнездовий, но 17 раз зарегистрировали явление выбрасывания живых птенцов взрослыми птицами.
