Объяснение:
Самки та самці хрестовика чітко розрізняються за зовнішнім виглядом: тіло самок довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають вужче черевце. Характерною ознакою павука-хрестовика, яка відображена у його назві, є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. На відміну від річкового рака, покриви павука-хрестовика мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Голово-груди вкриті товстим та міцним голово-грудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей.
Перша пара голово-грудних кінцівок - хеліцери - має вигляд рухомих загострених кігтиків. На кінці хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз, розташованих у передній частині голово-грудей. Хеліцери слугують павукам для вбивання здобичі та захисту. Друга пара кінцівок - ногощупальця - у самок схожа на ходильні ноги, але коротша від них. У самців ногощупальця розширені на верхівці й здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху завдяки особливим чутливим щетинкам, розташованих на них.
Чотири пари ходильних ніг павука майже однакові за будовою і розрізняються лише за довжиною. Вони густо вкриті щетинками, які виконують функцію органів чуттів. На кінцевому членику ніг розташовані кігтики та особливі зігнуті щетинки, які допомагають павукові будувати ловильну сітку, а також пересуватися по ній.
Объяснение:
. На основании глубоких исследований названных выше институтов и других научных коллективов, с учетом мирового опыта гармонизации человеческой деятельности с природой ведущие ученые Казахстана пришли к определенным выводам:
Всякие природоохранные мероприятия должны обосновываться на общественно-полезной функции природы. Биологический вид или экосистему, однажды уничтоженную, невозможно восстановить.
Рост народонаселения и охрана природы принципиально противоречат друг другу, следовательно, необходима научно выверенная система планирования и защиты семьи.
Экономическая система, нацеленная на безграничный рост, и охрана природы также противоречат друг другу, следовательно, экономика должна быть экологической.
Использование даров природы исключительно для ближайших и дальних интересовhomosapiens вредно не только для фауны и флоры, но и для самого человека.
Биоразнообразие и комфортность окружающей среды должны стать благом не только для общественной системы, но и для отдельных ее граждан.
Таковы механизмы духовного возрождения биологической науки на современном этапе развития социума. Существующие причины, порождающие различного рода кризисы, включая продолжение рода человеческого, коренятся на изложенных выше постулатах, позволяющих осознать духовность науки как условие развития и сохранения человечества. Появляется новый уровень — коллективный разум человечества, императив ноосферного мышления, некий императив мудрой любви и ответственности.
Необходимая насущность развития биологических исследований в Казахстане заложена в основных приоритетах развития науки на ближайшие годы и на перспективу. Из пяти перспектив, изложенных в Послании Президента, три относятся к области биологических направлений науки, а именно: биотехнология, нанобиотехнология и космическая биология и медицина. Если раньше говорили, что науку двигают военные, то сейчас парадигмой благополучного, толерантного, гармонизированного общества со всей биосферой может явиться только биологизированное общество, которое опять-таки позволит осознать Законы Творения и обратить их «в помышления и деяния Человека». В настоящее время в недрах биологических концепций, гипотез созревает новое направление — биодизайн. Речь идет о создании на основе современных достижений биотехнологии биороботов, которые будут живыми и дышащими, сопротивляться процессам старения и смерти, т.е. это не механические роботы, а некие биосущества
