Внутрішній вміст клітини оточує поверхневий апарат.
До його складу входять плазматична мембрана, надмембранні та підмембранні структури. Поверхневий апарат клітини захищає внутрішній вміст від несприятливих впливів довкілля, забезпечує обмін речовин між клітиною і навколишнім середовищем. Клітини різних груп організмів мають відміни у будові поверхневого апарату. Ви пригадуєте, що клітини бактерій, грибів і рослин оточує клітинна стінка, тоді як клітини тварин її не мають.
Цитоплазма (від грец. китос та плазма - виліплене) - це внутрішнє середовище клітини, розташоване між плазматичною мембраною і ядром. Вона становить собою колоїдний розчин органічних і мінеральних сполук, характеризується відносною сталістю будови, хімічного складу та фізичних властивостей. Основа цитоплазми (її матрикс) - це гіалоплазма (від грец. хіалос - скло) - безбарвна колоїдна система клітини. До її складу входять розчинні білки, РНК, полісахариди, ліпіди і певним чином розташовані клітинні структури: мембрани, органели, включення.
Клітинні мембрани обмежують різноманітні органели і ділять, таким чином, цитоплазму на окремі функціональні ділянки. Така система внутрішньоклітинних мембран забезпечує одночасний перебіг багатьох несумісних біохімічних процесів
Відповідь:
Сама назва «водорості» говорить про те, що ці рослини живуть у водному середовищі. Водорості є автотрофними організмами, мають хлорофіл, тому самостійно створюють органічні речовини в процесі фотосинтезу. Клітини водоростей мають клітинні стінки з пектину та целюлози і легко ослизнюються. У цитоплазмі клітин знаходяться ядро та хроматофор. Хроматофор це – пластида .У хроматофорах знаходяться білкові тільця – піреноїди . Водорості можуть бути одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні. Водорості не мають вегетативних органів. Розмножуються водорості вегетативним, нестатевим та статевим шляхом.
Пояснення:
