1) стимулирует секреторную активность желез желудка превращению пепсиногена в пепсин путём отщепления ингибирующего белкового комплекса 3) создаёт оптимальную кислотность для действия протеолитических ферментов желуд. сока 4) вызывает денатурацию и набухание белков (что их расщеплению ферментами) 5) обеспечивает антибактериальное действие желуд. сока 6) стимулирует моторную активность желудка 7) участвует в осуществлении механизма перехода пищи из желудка в двенадцатиперстную кишку, раздражая хеморецепторы её слизистой оболочки 8) участвует в регуляции секреции желудочных и поджелудочных желез, стимулируя образование гастроинтестинальных гормонов (гастрина, секретина) 9) участвует в створаживании молока
Смерть біологічної клітини як природний запрограмований процес, не пов’язаний із патологією, уперше був описаний майже півстоліття тому, а термін «апоптоз» запропонували Y. Kerr і співавт. [1]. Прийнято вважати, що основним призначенням апоптозу як фізіологічного процесу є підтримка постійної кількості клітинних елементів в органах і тканинах організму та видалення клітин, що вже пройшли свій життєвий цикл [2, 3].На відміну від клітинної загибелі, викликаної патологічною ситуацією, процеси апоптозу відбуваються в ядрі та цитоплазмі при збереженні цілісності клітинної оболонки. Апоптотичні клітини виглядають як округлі або овальні скупчення інтенсивно еозинофільної цитоплазми зі щільними фрагментами ядерного хроматину. Зморщування клітини та формування апоптотичних тілець, що фагоцитуються, розпадаються або виходять у просвіт органа, відбувається швидко і тільки у випадках значної вираженості процесу виявляється на гістологічних препаратах. На відміну від некрозу апоптоз ніколи не супроводжується запальною реакцією і має ряд біохімічних та морфологічних відмінностей (табл. 1).
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
