Завдяки теплокровності і високому рівню організації ссавці дуже поширились по Землі від тропіків до високих широт. На узбережжі Антарктиди зустрічаються тюлені; до Північного полюса проникають ластоногі і китоподібні.
В Арктиці поширені білі ведмеді, проникають сюди песці, північні олені. У цих звірів добре виражена здатність до терморегуляції. Вони можуть підтримувати температуру свого тіла на 80°С вище від температури навколишнього середовища. Від холоду наземних ссавців захищає тепле хутро, водних - добре розвинений шар підшкірного жиру. Крім того, у несприятливий період року вони мігрують у південніші райони.
Багато видів ссавців пристосувалось до життя у пустинях (верблюди, тушканчики, піщані ховрахи, каракали та ін.). Витримувати високу температуру пустинь і до того ж тривалий час обходитися без води (до 17 днів під пекучим сонцем) можуть верблюди; двогорбий (поширений у Центральній Азії; у Монголії зберігся у дикому стані) та особливо одногорбий (зустрічається у Малій Азії, Індії, Африці, Аравії.
