Өзінің тұратын өлкенің мысалында жергілікті экожүйенің ерекшеліктерін сипаттаңыз

Иммунитет. выработка лейкоцитами антител, которые разносятся кровью по организму, соединяются с бактериями и делают их беззащитными против фагоцитов. контакт некоторых видов лейкоцитов с болезнетворными бактериями, вирусами, выделение лейкоцитами веществ, которые вызывают их гибель. наличие в крови этих защитных веществ обеспечивает иммунитет — невосприимчивость организма к инфекционным заболеваниям. действие разных антител на микробы.4. инфекционных заболеваний. введение в организм человека (как правило, в детском возрасте) ослабленных или убитых возбудителей наиболее распространенных инфекционных заболеваний — кори, коклюша, дифтерии, полиомиелита и др. — для заболевания. невосприимчивость человека к этим заболеваниям или протекание болезни в легкой форме выработке в организме антител. при заражении человека инфекционной болезнью введение ему сыворотки крови, полученной от переболевших людей или животных. содержание в сыворотке антител против той или иной болезни. 5. профилактика вич-инфекции и заболевания спидом. спид — инфекционное заболевание, для которого характерен дефицит иммунитета. вич — вирус иммунодефицита человека, вызывающий потерю иммунитета, что делает человека беззащитным перед инфекционным заболеванием. заражение происходит половым путем, а также при переливании крови, содержащей вич, использование плохо стерилизованных шприцев, при родах (заражение ребенка от матери — носительницы возбудителя спида). в связи с отсутствием эффективного лечения важна профилактика заражения вирусом спида: жесткий контроль донорской крови и кровепрепаратов, использование одноразовых шприцев, исключение беспорядочных половых связей,    ранняя диагностика заболевания.

Відповідь:

Групи грибів

Гриби ділять на чотири групи за гастрономічними ознаками. Ця класифікація широко відома і зручна для розмежування небезпечних і нешкідливих для здоров'я людини видів.

Група їстівних грибів об'єднує види, що не потребують попередньої обробки перед вживанням в їжу. Їх можна тільки очистити від бруду та огрубілих тканин і обдати окропом.До першої підгрупи належать грузді справжні, білі гриби, рижики.До другої - підосичники, печериці, маслюки, підберезники, тощо.До третьої - сморчки, опеньки осінні, лисички, моховики.До четвертої - гнойовики, глива, рядовки, говорушки.До четвертої - гнойовики, глива, рядовки, говорушки.Такий поділ на підгрупи більш-менш цінних грибів умовний і в різних країнах відрізняється. Так, в Росії груздь справжній віднесений до підгрупи найбільш поживних і смачних грибів, а в ряді європейських країн цей вид взагалі визнаний неїстівним. А ось глива, навпаки, в Європі дуже цінується, на відміну від країн СНД.

До умовно-їстівних грибів віднесли ті види, які містять в плодових тілах отруйні компоненти, гіркоти, які можуть розчинятися у воді при варінні, а також найчастіше при тривалому висушуванні інактивуються. Ця група об'єднує практично всі види сморчків, хрящів-молочників, груздів. Після того, як такі гриби відварили, воду необхідно обов'язково зливати.

Гриби з групи неїстівних не містять отрут, проте не придатні для вживання в їжу, так як мають гіркий смак або неприємний запах, або надмірно жорсткі. Ці явища не усувається навіть при кулінарній обробці, як у жовчного гриба.

Четверта група - це отруйні гриби. Плодові тіла таких грибів включають отрути та токсини, що провокують отруєння у людини. Так, при поїданні строчків важке отруєння проявляється порушеннями з боку центральної нервової системи з розвитком судом, марення, а також задишкою, жовтяницею. Вірогідний смертельний кінець.

Менш небезпечні отруєння грибами з місцевою збудливою дією, які проявляються легкими розладами з боку шлунково-кишкового тракту. Вони можуть бути викликані рядовками, деякими видами печериць, хрящів-молочників, сироїжок.

Пояснення: