Завжди вважалося, що грибними лісами є змішані ліси з дуба, берези, осики, ялини, сосни, а також березові гаї, соснові бори.
У цих лісах рясно ростуть багато видів грибів, з них:
а) їстівні: білі, маслюки, лисички, опеньки, вовнянки, рижики, зеленки, підберезники, підосичники, грузді, валуї, сироїжки, печериці, моховики та інші.
б) неїстівні: мухомори, бліді поганки та ін.
Слід врахувати, що гриби не можуть рости в надмірно сирих або сухих місцях, зокрема, в рямнозростаючому брусничнику і чорничнику, серед ялівцевих заростей, під тополями, в заростях папороті, дуже рідко зустрічаються в непрохідній гущавині. У сухе літо гриби краще ростуть в добре зволожених місцях, по периферії боліт, по тінистих схилах з північного боку. У занадто дощове літо вони виростають на невеликих пагорбах, по узбіччях доріг, на узліссях лісу.
ответ: 4
Пояснення:
Устьице (лат. stoma) — в ботанике это пора, находящаяся на нижнем или верхнем слое эпидермиса листа растения, через которую происходит испарение воды и газообмен с окружающей средой. Пора состоит из пары специализированных клеток, называемых замыкающими, которые регулируют степень открытости поры. Под замыкающими клетками устьиц расположена подустьичная полость, через которую непосредственно и происходит газообмен. Воздух, содержащий диоксид углерода (углекислый газ) и кислород, проникает внутрь ткани листа через эти поры, и далее используется в процессе фотосинтеза и дыхании. Избыточный кислород, произведённый в процессе фотосинтеза внутренними клетками листа, выходит обратно в окружающую среду через эти же поры. Также, в процессе испарения через поры выделяются пары воды. Наличие или отсутствие устьиц (видимые части устьиц называют устьичными линиями) часто используют при классификации растений.
