Білки — важливий клас біологічних макромолекул, що містяться у всіх біологічних організмах, та складаються переважно з вуглецю, водню, азоту, фосфору, кисню і сірки. Всі білки є полімерами амінокислот. Ці полімери також відомі як поліпептиди і складаються з послідовності 20 різних L-α-амінокислот, що також називаються амінокислотними залишками. Для ланцюжків довжиною приблизно до 40 залишків замість терміну «білок» частіше використовується термін «пептид». Щоб бути здатним виконувати свою біологічну функцію, кожен білок приймає одну або більше конформацій, що утворюються за до ряду нековалентних взаємодій, таких як водневі зв'язки, іонні, вандерваальсівські і гідрофобні взаємодії. Для того, щоб зрозуміти функцію білків на молекулярному рівні, часто необхідно визначити тривимірну структуру білків. Галузь біології, що займається встановленням структури білків, називається структурною біологією та використовує такі методи як рентгеноструктурний аналіз і ЯМР-спектроскопія.
Число залишків, необхідне для виконання більшості специфічних біохімічних функцій, становить близько 40—50, що, здається, є нижчою межею розміру переважної більшості доменів. Розміри білків (але не пептидів) змінюються від цієї нижчої межі до кількох тисяч залишків в багатофункціональних або структурних білках. Оцінка середньої довжини більшості білків становить близько 300 залишків. Білки також часто формують білкові комплекси, що складаються з білкових субодиниць, наприклад багато тисяч молекул актину збираються у довгі мікрофіламенти.
1. Пищеварение в полости рта. Глотание. В ротовой полости пища механически размельчается и перемешивается, здесь же начинается первый этап пищеварения под действием слюны. В слюне содержатся специальные ферменты, расщепляющие крахмал до глюкозы. Скользкий комок пережеванной и смоченной слюной еды благодаря движениям языка и щек попадает на спинку языка и попадает дальше в глотку. В этот момент гортань поднимается и закрывается надгортанником. Еда дальше проталкивается в пищевод. 2.Пищеварение в желудке. Многочисленные железы в желудке вырабатывают желудочный сок. основной его компонент - пепсин, расщепляющий сложные молекулы белка на более простые молекулы аминокислот. Пищеварение в желудке происходит только при температуре тела 35-37 с и при наличии в желудочной соке соляной кислоты , повышающей активность компонентов. Желудочное сокоотделение регулируется двумя механизмами - нервным и гуморальным. Юлагодаря нервной регуляции сок поступает в желудок через несколько минут когда пища попадает в рот. Это называется аппетитом.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
