Для чого необхідно вивчати закономірності поділу клітин?​

Язык
Следить
Править
Хвостатые земноводные (лат. Caudata, или лат. Urodela) — один из трёх современных отрядов земноводных. В русском языке большинство представителей отряда именуют или саламандрами, или тритонами. Некоторые виды освоили неотению. Есть безлёгочные виды. Хвостатые амфибии относительно примитивны. Тело с развитыми головным, туловищным и хвостовым отделами, вальковатое, иногда сильно удлинённое, переходящее в относительно длинный, более или менее сжатый с боков или округлый хвост, иногда с кожной оторочкой в виде киля. Как исключение змеевидное тело имеется у амфиума и сирен. Голова плавно переходит в туловище. Самым мелким представителем хвостатых земноводных считаются отдельные виды безлегочных саламандр — 3 см в длину[1]. Тело длиной до 180 см и весом до 50 кг — китайская исполинская саламандра)[2]. У большинства видов длина тела в пределах 10–30 см.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови плауноподібних і хвощеподібних, процесами їхньої життєдіяльності, роллю у природі та житті людини.

Основні поняття і терміни: спорофіл, стробіл, рівноспорові та різноспорові рослини,* спори, кам’яне вугілля, епідерма, кора, провідні тканини, вузли, меживузля, кореневище.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником; методи контролю і самоконтролю (тести).

Обладнання: таблиці з зображенням деревоподібних хвощів і плаунів, малюнки плаунів, занесених до Червоної книги України, сучасних хвощів, гербарні зразки та колекції видової різноманітності хвощів, плаунів, ілюстрації підручника.   ЄТО