Перекрестное опыление имеет преимущество перед самоопылению , так как приводит к новым комбинациям признаков у дочернего организма. При перекрестном опылении цветков переносчиками пыльцы с одного растения на другое являются факторы неживой природы (ветер, вода) и живые существа (насекомые, птицы, моллюски, летучие мыши и человек). В процессе эволюции у растений возникли разнообразные при к осуществлению перекрестного опыления. Одни при лучшему обеспечению переноса пыльцы на рыльце пестика, другие препятствуют самоопылению.
Оцвітина — це сукупність листкоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою (складена з листків однакової будови) або подвійною (складена із листків двох типів).
Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими — пелюсткоподібними (тюльпан, лілія); шкірястими, плівчастими і зеленкуватими — подібними до чашолистків (кропива, лобода); можуть бути вільними або зрослими (хвилівники) між собою у трубочку. Яскраву просту оцвітину називають віночкоподібною, а неяскраву й непомітну — чашечкоподібною. Виконує функцію захисту внутрішніх частин квітки і водночас може приваблювати запилювачів.
У подвійній оцвітині зелені нижні листки називають чашолистками, вони утворюють чашечку (виконує захисну функцію) , яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюстками, вони утворюють віночок (приваблює запилювачів).
Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка гола (інжир, верба).
