Відповідь:
І.П. Павлов, вивчаючи ВНД людини довів, що в основі ВНД вищих тварин і людини лежать спільні механізми. Проте ВНД людини характеризується більшим ступенем розвитку аналітико-синтетичних процесів. Виникнення нових особливостей ВНД людини було пов’язано з тим, що під впливом трудової діяльності людини з’явилась нова система подразників у вигляді слів, які позначали різні явища і предмети навколишнього світу.
Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система - основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.
Друга сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система - це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з до слів.
Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.
З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.
На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.
Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується ф ункціонуванням відповідного аналізатора. У процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найістотнішу роль відіграють центри мови.
В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності ро.зуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане. Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею, а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку
Пояснення:
ПЛІД - це генеративний орган квіткових рослин, який утворюється після процесів запліднення (видозмінена у процесі запліднення квітка).
Кількість плодів залежить від кількості маточок у квітці.
Кількість насіння в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав'язі маточки.
Значення плоду:
• слугує для поширення;
• захищає насінини від несприятливих впливів довкілля.
Різноманітність плодів пов'язана з різними поширення рослин.
БУДОВА ПЛОДУ.
До рослини плід кріпиться за до плодоніжки.
Плід складається з однієї чи кількох насінин, оточених стінкою плода – оплоднем, або перикарпієм (від грец. пери - біля, навколо і карпос - плід).
Оплодень, або перикарпій, складається з трьох шарів:
• зовнішнього – екзокарпію;
• середнього – мезокарпію;
• внутрішнього - ендокарпію.
Стінка плода утворюється насамперед зі стінок зав'язі (плоди вишні, персика, сливи). У формуванні стінки плода можуть брати участь й інші частини квітки: квітколоже, основи тичинок, чашолистків і пелюсток (плоди яблуні, суниць, помідорів).
Ознаки класифікації плодів:
1) за розвитком із простої маточки (прості) або складної маточки (складні);
2) за будовою стінки (сухі або соковиті);
3) за кількістю насінин у плоді (однонасінні або багатонасінні);
4) за здатністю розкриватися (розкривні) або розпадатися (нерозкривні).
Плід з квітки з одною простою маточкою: біб, горішок, зернівка, кістянка.
Плід з кількома плодиками з квітки з кількома простими маточками: багатолистянка (іорлики, калюжниця), багатогорішок (жовтець, суниця, шипшина), багатокістянка (ожина, малина).
Плід з квітки зі складною маточкою: коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка, горіх крилатка, сім'янка, кістянка.
Супліддя – щільне зібрання плодів, що утворились з окремої квітки суцвіття та зрослися між собою (шовковиця, ананас, буряк, інжир).
Плоди за кількістю насінин: однонасінні (горіх, крилатка, сім'янка, кістянка) та багатонасінні (коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка).
Особливості будови шарів оплодня (стінки плоду) зумовлюють різноманітність плодів.
СОКОВИТІ ПЛОДИ.
Стінка дозрілого плода залишається соковитою і може містити цукри, що надають плоду солодкого смаку.
Кістянка (однонасінна, з простої маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Вишня, слива, абрикос, персик, алича, черешня, мигдаль, кокосова пальма
Кістянка (багатонасінна, зі складної маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Калина, бузина, крушина
Шкірястий зовнішній, соковитий середній шар плода, внутрішній ущільнений
Лимон, апельсин, мандарин
СУХІ ПЛОДИ.
Під час дозрівання стінка плода висихає, і вміст води в ній значно зменшується (всі шари шкірясті або дерев'янисті і щільно зростаються між собою).
Сухі плоди за особливістю його відкриття:
• розкривні плоди переважно багатонасінні (біб, стручок, стручечок, коробочка);
• нерозкривні містять здебільшого лише одну насінину (горіх, сім'янка, зернівка).
Сухі плоди: багатолистянка, багатогорішок, листянка, біб, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, горіх, коробочка тощо.
