Можна виділити декоративно-квітучі, декоративно-листяні, ампельні і сукулентні види.
До групи декоративно-квіткових кімнатних рослин належать сотні різних видів, що відрізняються яскравими квітками і тривалим періодом цвітіння. Квітки у них можуть бути великими і одинокими, або навпаки, дрібними і численними.
Декоративно-листяні види відрізняються своєрідною формою або забарвленням листя. Тому вони декоративні протягом усього року. Багато видів цієї групи до того ж красиво цвітуть. Дуже популярні в озелененні всілякі види і форми бегоній, антуріумів, колеусів, монстер, пальм, фікусів.
Ампельні рослини застосовуються для посадки у підвісних горщиках і вазах. Серед видів ампельних багато сланких і кучерявих рослин, здатних утворити на стіні витончену зелену композицію. З цією метою часто використовують традесканції, плющі, гойю (восковий плющ), аспарагуси, церопегія, сциндапсуси, дрібнолисті і кучеряві види фікусів тощо.
Багатьох любителів приваблюють різноманітні види сукулентів. Невибагливі і незвичайні за зовнішнім виглядом, вони прикрашають приміщення. З різноманітних кактусів, молочаїв, агав, алое, хавортій, теплолюбних видів очитків можна скласти цікаві композиції. Сукуленти добре переносять сухість повітря і пересихання ґрунту в зимовий період. Тому в приміщеннях з водяним і паровим опаленням вони, мабуть, почувають себе краще за інших кімнатних рослин.
Объяснение:
На заповідних територіях відбувається неконтрольована вирубка лісів, захаращення сміттям та повсякчас розповсюджене браконьєрство.
Ще у 1979 році у Берні європейські країни підписали Конвенцію про охорону дикої флори, фауни і природних середовищ існування. Україна ж доєдналась до угоди вже 1996 році, чим пообіцяла вводити всі необхідні заходи, задля збереження флори і фауни, а також приділяти особливу увагу видам, яким загрожує зникнення. Але, як показує досвід, легше сказати, ніж зробити. За законом України «Про природно-заповідний фонд», до територій такого призначення належать: природні і біосферні заповідники, національні природні і регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи і заповідні урочища, а також, штучно створені дендропарки, ботанічні сади і зоопарки.
Всього в Україні їх налічується більше 8 тисяч. Однак, за словами еколога, члена благодійної організації «Екологія. Право. Людина.» Олексія Василюка, фінансування отримує лише мала частина: «У нас 8156 об’єктів природо-заповідного фонду. З них 19 заповідників, 42 національних парка і 4 біосферні заповідники, а також ботанічні сади, зоопарки та деякі дендропарки мають фінансування та адміністрації. Решта ж природо-заповідного фонду - не має. Реальність така: працівники національного парку, в тому числі, наукові співробітники, отримують меншу зарплатню, ніж отримує двірник».
Але, навіть з мінімальним фінансуванням, завдяки відданим своїй справі спеціалістам і небайдужим активістам, заповідні території втримуються на плаву і намагаються зберігати екологічний баланс. «Сама ідея створення заповідників та природних парків покликана зберігати і всіляко примножувати все біорізноманіття на цих територіях. І, так чи інакше, навіть незважаючи на мізерне фінансування, зелені зони свою основну функцію виконують. Часто, всупереч всім обставинам. Завдяки ентузіазму фахівців і до і небайдужих волонтерів», - коментує ситуацію співголова Асоціації зелених України, еколог Ярослав Задесенець.
