Мужские экземпляры кукушкина льна имеют характерное расположение листьев на верхушке стеблей. Здесь образуются более крупные листья, сидят они значи
тельно гуще в виде розеточки и имеют красноватую окраску. По такому располо
жению листочков легко узнать мужские экземпляры. Антеридии формируются на расширенной верхней части стебля. Антери
дии имеют несколько удлиненную форму, в них развиваются сперматовоиды с двумя жгутиками.
Архегонии имеют колбообразную фор
му, расположены на верхушке стебля жен
ского растения, которое, в отличие от муж
ского, не заканчивается розеткой из крас
ных листочков.
Оплодотворение происходит ранней вес
ной, когда низкие места, на которых про
израстают мхи, заливаются водой. Один из сперматозоидов проникает к яйцеклетке через слизистый канал шейки архегония и оплодотворяет ее. Из оплодотворенной яйцеклетки вырастает спорофит в виде длинного тонкого стебелька, заканчивающегося коробочкой сложного строения. Спорофит кукушкина льна носит специальное название — спорогоний. Коробочка спорогона имеет удлиненный с заостренным концом колпачок. Внешне он сходен с кукушкой, откуда и произошло название данного мха.
Колпачок — калиптра, это верхняя измененная часть архегония. Под колпачком находится крышечка коробочки. Внутри коробочки имеется центральный стержень — колонка, к ней при
крепляется споровый мешок, в котором развиваются споры. Вначале споры соединены в тетрады, т. е. по четыре штуки вместе. Перед созреванием тетрады распадаются на
отдельные споры. У коробочки сначала опадает колпачок, затем крышечка. Коробочка заканчивается зубчиками, в сухую погоду они отги
баются наружу и тем самым открывают выход зре
лым спорам.
Спора, опадая на зем
лю, при наличии достаточ
ного количества влаги про
растает, образуя прото
нем у, или предрос
ток. Протонема состоит из тонких ветвистых нитей, заполненных хлорофиллом (рис. 3). Протонема, раз
растаясь, образует верху
шечную почку, из которой вырастают взрослые растения кукушкина льна, причем одни протонемы образуют только мужские, а другие только женские растения. Хотя внешнего различия между спорами нет, физиологически они различны. После оплодотворения яйце
клетка разрастается в бесполое поколение в виде спорогона, расту
щего на женском гаметофите. У кукушкина льна гаметофит по своим размерам преобладает над спорофитом.
У мха кукушкин лен наблюдается различная потребность к усло
виям среды со стороны спорофита и гаметофита. У спорофита (спо
рогона) кукушкина льна, произрастающего на женском гамето
фите, ясно выражена при к жизни в воздушной среде, и он не нуждается в воде, так как получает необходимое количество ее от гаметофита. Сухая среда предохраняет споры от прорастания в коробочке. Половое же поколение этого мха не может жить без свободной воды, так как не имеет еще корней и потому основную массу ее получает не из почвы, а из атмосферы. Свободная вода необходима половому поколению кукушкина льна и для осуществления полового процесса, для передвижения сперматозоидов.
Объяснение:
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.
