Зір — це процес, який дозволяє сприймати форму, розмір і кольори оточуючих нас предметів і орієнтуватися серед них. Зір можливий завдяки функції зорового аналізатора, периферичною частиною якого є орган зору — око. До складу зорового аналізатора входить також зоровий нерв і зорова зона в корі потиличних частин головного мозку.
Око (oculus) знаходиться в очній ямці — поглибленні лицьової частини черепа. Ззаду і з боків очей знаходиться очне яблуко, яке оточено м'язами, що рухають його. Очне яблуко (bulbus oculi) має кулясту форму і утворено трьома оболонками: зовнішньою — білковою, середньою — судинною і внутрішньою — сітчастою (рис. 113). Зовнішня оболонка надає форму очному яблуку. Спереду вона утворює проникну для світла оболонку — рогівку (cornea). Судинна оболонка називається так тому, що вона багата кровоносними судинами. Зсередини вона вистелена темними пігментними клітинами. Передня частина судинної оболонки утворює райдужку (iris), яка містить пігмент, що зумовлює колір ока. При невеликій кількості пігменту очі світло-сірі або блакитні, при великому — карі або чорні. Між рогівкою та райдужкою знаходиться передня камера ока, заповнена рідиною. У райдужці є зіниця (pupilla) (круглий отвір), яка рефлекторно міняє свої розміри залежно від інтенсивності освітлення — від 2 мм. при сильному до 8 мм. при слабому освітленні. Цю функцію виконують два типи м'язових волокон: радіальні, які розширюють зіницю, і кільцеві, які звужують її. Позаду райдужки знаходиться прозорий кришталик (lens), що має форму двоопуклої лінзи. Між райдужкою та кришталиком розташована задня камера ока. Кривизна кришталика змінюється за до війкового м'яза, розташованого в передній частині судинної оболонки. Вся внутрішня порожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою, яка утворює склоподібне тіло (corpus vitreum). Кришталик і склоподібне тіло служить для проведення світлового проміння всередину ока і його заломлення. Сітчаста оболонка прилягає до судинної і вистилає дно ока. Вона складається з двох листків: зовнішнього, що містить пігмент, і внутрішнього, що містить світлочутливі рецептори — палички і колби. Палички містять зоровий пігмент — родопсин і сприймають світло при смерковому освітленні.
1 — війковий м'яз; 2 — райдужна оболонка; З — водяниста волога; 4—5 — оптична вісь; 6 — зіниця; 7 — рогівка; 8 — кон'юнктива; 9 — кришталик; 10 — склисте тіло; 11 — білкова оболонка; 12 — судинна оболонка; 13 — сітківка; 14 — зоровий нерв.
Объяснение:
ответ:Мохи поширені майже повсюди, від тропіків і до полярних областей, але нерівномірно. У тропічних регіонах — переважно в горах. Незначна кількість видів росте в посушливих місцях, наприклад у степах. Деякі види ведуть епіфітний б життя на корі дерев або у воді. Основна ж маса видів зосереджена у вологих місцях північної півкулі, в районах з помірним і холодним кліматом. Помітна роль належить мохоподібним в утворенні рослинного покриву.
Попри приуроченість до вологих місцезростань, мають здатність переносити тривале пересихання.
Объяснение:
