с задачачами по скрещиванию.

1) Органеллы: рибосомы (участвуют в синтезе белка), ядро (хранение наследственной информации,передача её, обеспечивает синтез белка) , митохондрии (синтез АТФ), ЭПС (синтез белков и липидов), комплекс Гольджи( выводит то, что синтезируется в ЭПС), лизосомы(расщепление ненужных элементов), центриоли (участвуют в процессе расхождения хромосом) 
2) мышечная - клетки-миоциты сильно вытянутой формы с миофибриллами( сократительными элементами), межклеточное вво происхождение- мезенхимные, эпидермальные, нейральные, целомические,соматические, соединительная- волокна коллагена и эластина, внеклеточный матрикс, клетки: фиброциты, фибробласты, фиброкласты(производят коллаген и эластин, поглощают и переваривают межклеточный матрикс); меланоциты (пигментные), макрофаги(поглощающие болезнетворные частицы и ненужное), эндотелиоциты, тучные клетки, мезенхимные клетки, происхождение - из мезенхимы, костная- остеоциты, остеобласты, остеокласты, межклеточное в-во,происходит из мезенхимы нервная- клетки-нейроны и нейроглия(комплекс вс клеток), межклеточное мв-во, происхождение-эктодермальное, эпителиальная - пласты эпителиоцитов без межклеточного пространства, происхождение- эктодермальное, энтодермальное, мезодермальное
3) хрящ
4)поперечные
5) при больших кровепотерях выполняет кроветворную функцию, превращаясь в красный

Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей.  науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.  теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.  прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.  анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.  фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.  генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.  антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.  екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.  гігієна – наука про здоров’я та його збереження.  гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.  термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.  на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.  людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.