1. Выпишите буквы, обозначающие элементы верного ответа на во какие признаки характерны для млекопитающих? (несколько вариантов)

A) два круга кровообращения

Б) теплокровность

B) трехкамерное сердце

Г) наличие диафрагмы

Д) легочные мешки

Е) развитие коры больших полушарий головного мозга

В 2. Установите соответствие между признаком организма и царством, для которого этот признак характерен:

ПРИЗНАК

А) растут в течение всей жизни

Б) активно перемещаются в В) питаются готовыми органическими веществами

Г) образуют органические вещества в процессе фотосинтеза

Д) имеют органы чувств

Е) являются основным поставщиком кислорода на Земле

ЦАРСТВО: 1) Растения 2) Животные

В 3. Установите соответствие между особенностями кровеносной системы животных, относящихся к разным классам:

Особенности системы

А) В сердце венозная кровь

Б) В сердце четыре камеры

В) Два круга кровообращения

Г) Один круг кровообращения

Д) Венозная кровь из сердца поступает к легким

Е) В сердце две камеры

КЛАСС: 1) рыбы 2) птицы

В 4. Установите последовательность систематических категорий, характерных для царства животных, начиная с наименьшей.

А) род Б) вид B) класс Г) семейство Д) отряд

Превращение ПВК в другие органические вещества зависит от типа брожения.

«Молочнокислое и спиртовое брожения — широко распространенные бродильные процессы. Однако имеется много других типов брожений, которые отличаются друг от друга составом конечных продуктов. Среди них могут быть различные органические кислоты, спирты, СO2 и газообразный водород. При некоторых брожениях во время протекания второй стадии образуется свободная энергия, что увеличивает запас АТФ в клетке»

То есть, иногда энергия выделяется, но это не абсолютная истина. К примеру, при том же спиртовом или молочнокислом брожении при трансформации пировиноградной кислоты дополнительного образования энергии нет.

Безумовні рефлекси — відносно постійні природжені реакції організму на дію факторів зовнішнього і внутрішнього середови­ща, які здійснюються за до центральної нервової систе­ми і не потребують спеціальних умов для свого виникнення. Реф­лекс — це реакція організму на подразник, основна форма діяль­ності нервової системи. Комплекс ланок нервової системи, що за­безпечує сприйняття, обробку і передачу подразнення, називають рефлекторною дугою. Діяльність нервової системи всього організ­му має рефлекторний характер. Усі види рефлексів І. П. Павлов розділив на дві групи: безумовні (вроджені), умовні (набуті). Тер­мін «безумовні рефлекси» увів І. П. Павлов. Прикладом безумов­них рефлексів є: слиновиділення, чхання, моргання.

Умовні рефлекси — складні пристосувальні реакції, які вини­кають у процесі життя на основі безумовних рефлексів. Вони непо­стійні, і для їх утворення потрібен байдужий подразник. Для того щоб він перетворився на умовний рефлекс, необхідна сукупність певних чинників. Вони можуть утворюватися і зникати залежно від конкретних умов. Ці рефлекси утворюються за участю кори ве­ликих півкуль. Для формування умовного рефлексу необхідне до­тримання таких пунктів:

умовний подразник повинен передувати безумовному;умовний подразник має бути слабкішим за безумовний;між умовним та безумовним подразниками інтервал часу має бути незначним.

Необхідне також періодичне повторення дії закріплення умов­ного рефлексу. Крім того, умовний подразник обов’язково має бути підкріплений безумовним, бо якщо певний час умовний по­дразник не підкріплювати, то умовний рефлекс згасає.

Фізіологічний механізм виникнення умовного рефлексу по­яснюється так. При дії умовного та безумовного подразників від­бувається збудження певних ділянок кори головного мозку. При періодичному повторенні сполучення умовного і безумовного по­дразників збудження, яке виникає внаслідок дії умовного подраз­ника, передається через вставні нейрони на відповідний нервовий центр, який збуджується ще до того, як проявиться дія безумов­ного подразника. Таким чином, оскільки інтервал між умовним і безумовним подразниками незначний, то відповідними нервови­ми центрами утворюються тимчасові зв’язки.

Умовні рефлекси поділяють на природні, що формуються у відповідь на природні властивості безумовних подразників (фор­мування умовного харчового рефлексу на запах і вигляд їжі), та штучні — виробляються у тварин в умовах експерименту у відпо­відь на різні штучні подразники (світло, звук, зміни температури). Крім того, існує класифікація умовних рефлексів за ознакою ре­цептора та за біологічним значенням: оборонні, статеві, харчові.

Відмінності умовних і безумовних рефлексів занесено до таб­лиці.

Порівняльна характеристика безумовних та умовних рефлексів