ответ: Види пам'яті класифікують за різними ознаками: методом запам'ятовування, характером переважної психічної активності, тривалістю збереження інформації тощо.
За методом запам'ятовування Редагувати
мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією;
довільна — цілеспрямоване заучування за до спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування.
За характером переважної психічної активності Редагувати
рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
моторна — запам'ятовування відбувається, коли людина пише;
Пам'ять про вихователя людського життя.JPG
образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна;
словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять. Розуміння чогось.
За тривалістю збереження інформації Редагувати
сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;
короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;
довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
оперативна (короткочасна, безпосередня, робоча) пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.
Похідні види пам'яті Редагувати
Генетична пам'ять — спадкова пам'ять, у ході якої зафіксована програма ембріонального та індивідуального розвитку індивіда;
Біологічна пам'ять — властива всім живим істотам починаючи з одноклітинних, відображає індивідуальний розвиток після народження, адаптація до зовнішнього середовища (черепаха — море; людина — дихання, ковтання, зір);
Психологічна пам'ять — загально психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння та подальшого відтворення (забування) будь-якої інформації;
Особистісна пам'ять, яка виявляється у новому виді відтворення — спогадах про події з життя (наприклад, дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками);
Експліцитна пам'ять — на зв'язок між об'єктами, подіями тощо.
Объяснение:
Вибач, фази пам'яті не знаю
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Засновником «науки про сон» була М. М. Манасеїна (1843–1903), учениця фізіолога І. Р. Тарханова, яка в 1870-ті рр. на цуценятах вивчала значення сну для організму. Аналізуючи свої результати, Манасеїна прийшла до висновку, що сон для організму важливіший за їжу.
Сучасні уявлення про природу сну сформувалися у другій половині XX ст. з появою методів реєстрації біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалограма, ЕЕГ), м'язів (електроміограма, ЕМГ) і очей (електроокулограма, ЕОГ). Найбільшим досягненням в цій області було відкриття в 1950-ті рр. Н. Клейтманом, У. Дементом (США) і М. Жуве (Франція) так званого парадоксального сну.
Объяснение:
