Шкіра захищає тіло від пошкоджень та інфекцій. Її пігменти затримують шкідливе для клітин випромінювання. Кровоносні капіляри та потові залози беруть участь у терморегуляції. Шкіра риб та амфібій приймає участь в диханні та осморегуляції. Тут же розміщені дотикові, температурні та больові рецептори, а в риб ще й смакові. Кігті та копита слугують як «спеціальними інструментами» так і зброєю. Шкірні залози деяких амфібій виділяють сильні захисні отрути. Шкіра – носій особливого кольорового візерунку та різних візуальних «міток» - гребні у півнів, сідничі мозолі у мавп, які є ключовими стимулами, важливими у міжвидових та внутрішньовидових відносинах.
ить до залоз «будівельний матеріал» молока – амінокислоти, глюкозу, оцтову кислоту. В самих залозах відбувається синтез, накопичення та виділення трьох поживних компонентів молока: білка, лактози та жиру, відсоток якого у різних видів неоднаковий.
Забарвлення шкіри
Забарвлення може виникати за рахунок наповнення шкірних судин кров’ю, (наприклад, пташиний гребінь), за рахунок тоненьких пластинок та решіток, а також завдяки пігментам. Фізична будова пір’я обумовлює переливне синювато-голубувате забарвлення. Основне про покриви тіла хребетних тварин. Зелений пігмент у хребетних зустрічається рідко, наприклад, у жаб та папуг. Він виникає за рахунок комбінації жовтого та синього «структурного» кольорів. Білий колір пір’їн та волосся пов’язаний із відсутністю пігмента та ефектом повного відображення падаючих світлових променів. До пігментів, що накопичуються у вигляді зернистих структур, відносяться жовті, коричневі, чорні меланіни та оранжеві каротиноїди. У тварин, які можуть змінювати забарвлення у залежності від оточуючого середовища, зміна кольору зумовлена переміщенням пігментних гранул всередині хроматофорів. Такі зміни керуються нервовою системою або антагоністичними гормонами гіпофізу та епіфізу. Птахи та ссавці реагують на зміну освітленості значно повільніше завдяки пристосуванням швидкості синтезу меланіну у пігментних клітинах.
Кольчатые черви — крупный тип (около 9 тыс. видов) высших свободноживущих водных и почвенных животных, обладающих более сложной организацией, чем плоские и круглые черви. Это, в первую очередь, относится к морским многощетинковым червям, которые являются узловой группой в эволюции высших первичноротых: от них ведут свое начало моллюски и членистоногие.
Кольчатые черви играют важную роль в природе. Они заселяют разнообразные биотопы, часть из них обитает в толще, воды, другие при к жизни на дне пресных и морских водоемов, в почве. Они являются важными звеньями цепей питания, с их жизнедеятельностью связано плодородие почвы.
Главнейшие прогрессивные черты организации кольчецов следующие:
наличие сегментации тела, состоящего из многочисленных (5-800) сегментов или метамер. Метамерия выражается не только во внешней, но и во внутренней организации, в повторяемости многих внутренних органов, что повышает выживаемость животного при частичном повреждении тела;дифференциация сегментов на отделы тела — головной, туловищный и анальную лопасть (многощетинковые). У других кольчецов наблюдается однородная сегментация тела (малощетинковые);формирование вторичной полости тела — целома, выполняющая функцию гидроскелета, распределительную, выделительную и половую;наличие органов передвижения — параподий — подвижных двулопастных выростов стенок тела, расположеных по бокам туловищных сегментов. Обе лопасти (спинная и брюшная) несут большее или меньшее количество щетинок передвижению червя;замкнутая кровеносная система, движение крови в которой осуществляется за счет сокращений участков сосудов (спинного, реже кольцевых);наличие (у многощетинковых червей) специализированных органов дыхания — жабер — наружных кожных выростов спинной лопасти параподий, пронизанных кровеносными капиллярами;наличие органов выделения — посегментно расположенных парных метанефридиев, выводящих конечные продукты жизнедеятельности из полостной жидкости;развитая нервная система, представленная парными надглоточными ганглиями (головной мозг), парой окологлоточных нервных стволов, соединяющих мозг с брюшной нервной цепочкой. Последняя состоит из посегментно расположенных парных ганглиев, соединенных нервными тяжами друг с другом;кольчецы раздельнополые (многощетинковые) и гермафродитные (малощетинковые) животные.
