grenki476
22.12.2021 17:52

1. Сколько видов млекопитающих живет сейчас на Земле:
А. 3 тыс.
Б. 5,5 тыс.
В. 7,5 тыс.
Г. 9 тыс.
2. Дикие млекопитающие рас На всех материках и островах Земли
Б. На всех островах и материках, кроме Антарктиды
B. По всей поверхности Земли
Г. По всей поверхности Земли, кроме Антарктиды
3. Млекопитающие передвигаются:
А. Только по земле
Б. Только по земле, под землей и по деревьям
В. Только по земле, под землей, по деревьям, по льду и в воде
Г. По земле, под землей, по деревьям, в воде, по льду и в воздухе
4. Млекопитающие рождают детенышей:
A. Только на земле
Б. Только на земле, под землей и на деревьях
B. Только на земле, под землей, на деревьях, на льду и в воде
Г. На земле, под землей, на деревьях, на льду, в воде и воздухе
5. Какие млекопитающие рождают детенышей:
А. Только первозвери
Б. Только настоящие звери
В. Только сумчатые
Г. Все млекопитающие
6. Покрытые иглами звери встречаются в отрядах:
A. Грызунов и хищных
Б. Грызунов и насекомоядных
B. Грызунов, насекомоядных и однопроходных
7. Чем млекопитающие отличаются от других позвоночных животных?
А. Наличием век, прикрывающих глаза
Б. Наличием хвоста
В. Пятипалыми конечностями
Г. Наличием шерстного покрова у большинства видов
8. Разные виды рукокрылых питаются:
A. Только насекомыми
Б. Только плодами растений
B. Только рыбой и кровью других млекопитающих
Г. Всеми видами перечисленной выше пищи
9. Живущие в России виды рукокрылых питаются:
A. Только насекомыми
Б. Только плодами растений
B. Только рыбой и кровью других млекопитающих
Г. Всеми видами перечисленной выше пищи
10. Грызуны имеют постоянно растущие резцы в количестве:
А. Одной пары
Б. Двух пар
В. Трех пар
Г. Четырех пар

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Лерчик1242
24.04.2023 17:48
Байкальский заповедник расположен в южной части республики Бурятия. Большая часть заповедника находится на территории хребта Хамар-Дабан. Условно заповедник разделяют на 2 части: большую – северную (северный макросклон хребта и полосу байкальского побережья) и малую – южную. Северная граница проходит по берегу озера Байкал, отделенная от самого озера Транссибирской магистралью и шоссе. Создан 26 сентября 1969 г. для сохранения экосистем побережья Байкала и центральной части хребта Хамар-Дабан. Байкальский заповедник входит в состав участка объекта Всемирного природного наследия – Озеро Байкал. С 1985 года в подчинении заповедника находится Кабанский природный заказник. С 1975 года заказник "Кабанский" отнесен к водно-болотным угодьям международного значения. В 1986 году заповедник был включен в международную сеть биосферных резерватов. С 1996 года территория заповедника и заказника входит в состав участка Всемирного природного наследия "Озеро Байкал".Площадь заповедника составляет 165 724 га с учетом изменений, внесенных распоряжением СМ РСФСР от 20 июня 1973 года. Заповедник окружает полоса охранной зоны шириной от 0,5 до 4 км общей площадью 34 788 га.При заповеднике имеется Музей Природы. По южной границе заповедника (водораздел хр. Хамар-Дабан) проходит ряд категорийных туристских маршрут 
поставь самь самый лучший ответ и и оценку
0,0(0 оценок)
Ответ:
masha200012315563
14.06.2022 22:22

Відповідь:

Пояснення:

Природні умови па території Украї­ни значно змінилися за історичний пе­ріод під впливом господарської діяль­ності людини. Великих змін зазнали біотичні компоненти природних ланд­шафтів, рельєф, води. Змінилися газо­вий склад атмосфери, інтенсивність фізико-географічних процесів (стік, еро­зія, заболочення, засолення), ланд­шафтна структура промислових і сіль­ськогосподарських районів. Вторгнення людини в природні ландшафти зумови­ло зміну зв’язків і залежностей між їхніми складовими, створило нові спів­відношення між ними. Як відмічає Ф. Енгельс, «…людина не тільки пере­містила різні види рослин і тварин, але змінила також зовнішній вигляд і клі­мат свого місця проживання, змінила навіть самі рослини і тварин до такої міри, що результати її діяльності мо­жуть зникнути лише разом з загальним омертвінням земної кулі» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 20, с. 336). Дослідженнями встановлено, що лю­дина на території України почала впли­вати на природу з часів палеоліту (по­над 200 тис. років тому). У той час людські поселення були у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї. У середньому палеоліті розселення людей охопило більшу частину сучас­ної території України, а у пізньому па­леоліті воно охопило вже всю її тери­торію. В неоліті (V—III тисячоліття до н. є.) відбулося одомашнення багатьох тва­рин (бика, вівці, кози, спині, коня), почали розвиватися скотарство і зем­леробство. На території України тоді уже сіяли ячмінь, пшеницю, овес, коноплі, виготовляли глиняний посуд, знали примітивне прядіння та ткацтво. Таким чином, вплив діяльності люди­ни на природні умови території Украї­ни активно почав проявлятися вже з пізнього палеоліту, з того часу, коли людина, використовуючи вогонь, випа­лювала лісові ділянки в лісовій зоні для полів, па яких вирощувала хлібні злаки, а також використовувала ліс для будівництва примітивних жител, для випалювання глиняного посуду, готу­вання їжі та опалювання житла. Збіль­шення кількості свійських тварин посилило вплив людини на природну степову рослинність. Через інтенсивне випасання відбувалось збіднення видо­вого складу, зниження густоти і висоти рослинного покриву, а також ущіль­нення ґрунту. Дальший розвиток людського суспіль­ства характеризувався зростанням за­собів виробництва і ускладненням ви­робничих відносин, розширенням впли­ву людини на природу. Помітні зміни природи відбувалися у давні та середні віки, коли на території України поширюється землеробство, виникають ремесла, на берегах річок будуються міста і різноманітні поселен­ня, прокладаються шляхи, створюються нові транспортні засоби. При цьому значно змінюється рослинний покрив внаслідок вирубування лісів і розорю­вання цілинних степів. Людина почи­нав змінювати і рельєф, розробляючи корисні копалини — залізні і мідні ру­ди, будівельні матеріали. Зростання технічного озброєння лю­дини різко прискорювало освоєння те­риторії, збільшувало можливість ціле­спрямованого впливу на природу. В умовах феодального ладу і капіталі­стичного (особливо його вищої ста­дії — імперіалізму) природні ресурси використовуються по-хижацькому без врахування результатів господарської діяльності людини. Не дивно, що при такому господарюванні, яке має на меті досягнення найвищого зиску, при­роді завдається непоправна шкода. Вже з XII —XIII ст. на території України ться характерний напрям зміни природних умов під впли­вом господарської діяльності людини — зменшення площ лісів і цілинних зе­мель, зростання поселень різних розмі­рів. З розвитком капіталізму в Росії за­гострюється екологічна ситуація (знищення степів і лісів, руйнування при­родних ландшафтів навколо вугільних шахт і рудних копалень, пилові і газові викиди металургійних заводів Юзовки, Катеринослава, машинобудівних за­водів Харкова, Києва, Одеси та інших міст). Приватна власність на землю давала змогу поміщикам і капіталістам по-хи­жацькому використовувати природні багатства. Дальший розвиток науки і техніки сприяє технічному озброєнню людини і зростанню її впливу на природу. Зро­стають розміри міст, збільшується кіль­кість їх, урізноманітнюються промис­ловість і транспорт. Інтенсивно

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота