С рисунка 197 составьте и запишите цепи питания, состоящие из 2,3,4,5 и 6 звеньев.

В чем же разница между горами и равнинами? Горы приподняты над прилегающей поверхностью. В большинстве случаев горы размещаются группами в виде линейно вытянутых хребтов. В строении каждой горы можно четко выделить подошву, склоны и вершину. Равнины – одиночки. Их площадь огромна. Пример – Восточно-Европейская равнина, на территории которой разместился десяток европейских стран. По внешнему виду равнины делятся на плоские и холмистые.По высоте горы делятся на 3 группы.Низкие. Их высота не превышает 1000 м (Крымские, Урал).Средневысокие, с высотой от 1000 до 2000 м (Карпаты, Скандинавские, Апеннины).Высокие. Те, которые превысили 2000 м (Гималаи, Анды, Альпы, Кавказ).Равнины по высоте также поделены на 3 группы: низменности, возвышенности и плоскогорья. Низменности имеют абсолютную высоту до 200 м – Западно-Сибирская равнина, Амазонская низменность, Прикаспийская низменность. Возвышенности – это равнины, высота которых колеблется в пределах от 200 до 500 м. Пример – Приволжская возвышенность, Тиманский кряж. Плоскогорья – это равнины, высота которых превышает 500 м. Например – плоскогорье Декан или Бразильское.Главная разница между горами и равнинами, от которой и зависят их морфологические отличия, заключается в происхождении обоих предметов сравнения. В преобладающем большинстве случаев горы являются результатом деятельности внутренних сил Земли. Поэтому есть горы вулканические – Килиманджаро, Кения или Фудзияма. Есть горы складчатые – Пиренеи, Гималаи, Кавказ, Атлас. Они образовались в результате сминания земной коры в складки при встречных горизонтальных тектонических движениях. Третья группа – это складчато-глыбовые горы. Они получаются в результате вертикального тектонизма, когда некоторая часть одного горного хребта поднимается или опускается, вычленившись из общей высоты материнской орографической конструкции. Идеальным примером таких горных систем являются Урал и Тянь-Шань. Если процесс горообразования не завершен, то в этом месте с высоким процентом вероятности можно предсказать процессы вулканизма и землетрясения.В основе большинства равнин лежит не складчатость, а платформа. Например, в основе Восточно-Европейской равнины находится Восточно-Европейская платформа, в основе плоскогорья Декан лежит часть Индо-Австралийской платформы. Платформы – это стабильные участки земной коры, которые не являются потенциально сейсмическими районами. Также равнины могут быть образованы при поднятиях морского дна, при денудации старых гор, при засыпании осадочными, аллювиальными породами углублений и впадин земной коры.Теоретически считается, что равнины более при для хозяйственной деятельности – строительства, сельского хозяйства, укладки дорог, чем горные районы. Спорным вопросом является сравнение комфортности климата, условий проживания и отдыха в горных районах и на равнинах.Подробнее: http://thedifference.ru/chem-otlichayutsya-gory-ot-ravnin/

1.

Слід пам'ятати, що є відмінні ознаки отруйних грибів, якими не володіють їстівні. Ось кілька з них:

1. Їстівний гриб пахне приємно, у нього грибний, лісовий запах. У той час як в отруйного аромат не дуже приємний, нагадує хлор, ліки або взагалі різкий.

2. Отруйний гриб часто має дуже яскраве забарвлення.

3. У небезпечних грибів часто змінюється колір на зрізі ніжки: синій, фіолетовий, незвичайний.

4. Якщо на поверхні гриба є мухи, мошки, черв'яки, то цей гриб — їстівний. Комахи не переносять отруйні гриби.

5. Якщо ви зустріли гриб без трубчастого шару, притаманного деякими видами грибів, то значить перед вами отруйний гриб, який маскується під їстівний.

6. Також варто викинути гриб, якщо він викликав якісь сумніви.

7. Не треба пробувати на смак невідомий гриб, оскільки отруєння може настати миттєво.

. Не беріть перерослі гриби, бо такі екземпляри дуже складно визначити, отруйний він чи хороший.

9. Також остерігайтеся грибів з ніжкою, яка стає товстою внизу.

10. Добре, якщо у ліс піде ще досвідчений грибник, який на прикладі покаже відмінності отруйних та їстівних грибів.

2.

Із цвілевих грибів (пеніцил, аспергіл) отримують антибіотики — ліки, які використовують при багатьох захворюваннях. З ріжків (паразитичних грибів на злакових рослинах) отримують речовину, яка пригнічує ріст клітин злоякісних пухлин.

3.

Відомо 100 видів їстівних грибів, але в їжу використовують близько 40. Деякі з них штучно вирощують (печериці, гливу). Із цвілевих грибів (пеніцил, аспергіл) отримують антибіотики — ліки, які використовують при багатьох захворюваннях. З ріжків (паразитичних грибів на злакових рослинах) отримують речовину, яка пригнічує ріст клітин злоякісних пухлин. Широко використовують дріжджі в хлібопеченні, виноробстві, пивоварінні та виготовленні спирту; особливі дріжджі використовують при виготовленні кефіру та кумису. Серед цвілевих грибів є такі, які застосовують при виготовленні твердих сирів. Види грибів, що паразитують на комахах, використовують для боротьби зі шкідниками.

4.

Гриби виконують важливу роль у кругообігу речовин в природі — вони розкладають органічні сполуки до неорганічних (мінеральних), які можуть надалі засвоюватись рослинами. Ґрунтові гриби відіграють величезну роль у ґрунтоутворенні — збагачують його гумусний (родючий) шар. Мікориза, яку утворюють гриби і рослини, позитивно впливає на ріст і розвиток рослин.

Плодові тіла шапинкових грибів споживає багато тварин: ссавці, мишо-подібні гризуни, білки, борсуки, кабани, лосі, козулі), птахи, суходільні молюски та багато комах.