Наступним фундаментальним пізнавальним процесом є пам'ять. Якщо сприймання - це початковий етап пізнавального процесу, відображення об'єктивної реальності, що діє на наші органи чуття в певний час, то пам'ять - це відображення об'єктивної реальності, але тієї, що діяла в минулому. Вона є основою психічного життя особистості. Без неї жоден живий організм не може психічно розвиватися. І.М. Сеченов визначав пам'ять як наріжний камінь психічного розвитку. Вона лежить в основі всіх інших психічних процесів. Розпад пам'яті призводить до розпаду особистості: людина перетворюється на живий автомат.
Пам'яттю називається здатність індивіда зафіксовувати, зберігати і відтворювати колишній досвід. Вона складається з трьох процесів:
1) запам'ятовування (закріплення) інформації;
2) збереження (утримання) інформації;
3) відтворення інформації.
Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.
В основі людської пам'яті лежить система умовних рефлексів, утворення часових зв'язків або «слідів» процесів, що відбуваються в нервовій системі, детально вивчених Л.П. Павловим і його школою. Головну особливість людської пам'яті І.М. Сеченов вбачав у переробленні сприйнятого, у його класифікації та сортуванні.
Серед процесів пам'яті особливе місце посідає запам'ятовування. Фіксація інформації триває від кількох секунд до кількох годин. Пам'ять вибіркова. Не все, що сприймається, запам'ятовується однаково. Найкраще тримається в голові те, що було пов'язане з досягненням мети.
Запам'ятовування за ступенем активності може бути мимовільним (ґрунтується на тимчасових зв'язках переважно на рівні першої сигнальної системи) і довільним (більш стійке, тому що грунтується на рівні другої сигнальної системи).
Наступним фундаментальним пізнавальним процесом є пам'ять. Якщо сприймання - це початковий етап пізнавального процесу, відображення об'єктивної реальності, що діє на наші органи чуття в певний час, то пам'ять - це відображення об'єктивної реальності, але тієї, що діяла в минулому. Вона є основою психічного життя особистості. Без неї жоден живий організм не може психічно розвиватися. І.М. Сеченов визначав пам'ять як наріжний камінь психічного розвитку. Вона лежить в основі всіх інших психічних процесів. Розпад пам'яті призводить до розпаду особистості: людина перетворюється на живий автомат.
Пам'яттю називається здатність індивіда зафіксовувати, зберігати і відтворювати колишній досвід. Вона складається з трьох процесів:
1) запам'ятовування (закріплення) інформації;
2) збереження (утримання) інформації;
3) відтворення інформації.
Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.
В основі людської пам'яті лежить система умовних рефлексів, утворення часових зв'язків або «слідів» процесів, що відбуваються в нервовій системі, детально вивчених Л.П. Павловим і його школою. Головну особливість людської пам'яті І.М. Сеченов вбачав у переробленні сприйнятого, у його класифікації та сортуванні.
Серед процесів пам'яті особливе місце посідає запам'ятовування. Фіксація інформації триває від кількох секунд до кількох годин. Пам'ять вибіркова. Не все, що сприймається, запам'ятовується однаково. Найкраще тримається в голові те, що було пов'язане з досягненням мети.
Запам'ятовування за ступенем активності може бути мимовільним (ґрунтується на тимчасових зв'язках переважно на рівні першої сигнальної системи) і довільним (більш стійке, тому що грунтується на рівні другої сигнальної системи).
