Рефлекс- автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи.
Живлення рослин - процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання їх життєдіяльності. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи і автотрофи
Виділення - процеси, які утворюются в ході обміну речовин в клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин. Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною, другорядною.
Ферменти- органічні каталізатори білкової або РНК природи, що утворюються в живих організмах. Прискорюють біохімічні реакції як in vivo, так і in vitro. Можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць з високою молекулярною масою.
1.
Рефлекс (біологія) - найпростіша несвідома реакція організму на роздратування рецепторів.
Рефлекс (рефлекс) в оптиці і образотворчому мистецтві - ефект відбитого світла, що виникає в тих випадках, коли на предмет або його частина падає відсвіт від навколишніх об'єктів.
2.
Живлення рослин та Живлення тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Поживні речовини потрапляють до організму тварин з їжею.
Живлення річок і озер — поверхневі (дощові, снігові і льодовикові) та підземні води, що надходять в річки і озера.
3.
Ви́ділення (екскреція) — процеси, які утворюются в ході обміну речовин в клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин. Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною, другорядною.
4.Ферме́нти, або ензи́ми — органічні каталізатори білкової або РНК природи, що утворюються в живих організмах. Прискорюють біохімічні реакції як in vivo, так і in vitro. Можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць з високою молекулярною масою (від десятка тисяч до кількох мільйонів).
