Світові океани – їхня температура, хімічний склад, течії та живі організми – лежать в основі глобальних систем, завдяки яким Земля придатна для проживання людства. Те, як ми керуємо цим життєво важливим ресурсом, має надважливе значення для людства загалом, а також для протидії наслідкам кліматичних змін.
Завдяки морському і прибережному біорізноманіттю, понад три мільярди людей мають засоби до існування. Однак на сьогодні вже виловлено 30% світових рибних запасів, що нижче рівня, при якому можна забезпечити стабільні вилови.
Океани також поглинають близько 30% вуглекислого газу, виробленого людьми, а від початку промислової революції закислення океану зросло на 26%. Забруднення морського середовища, джерела якого є переважно наземними, досягає тривожного рівня: на кожному квадратному кілометрі океану в середньому можна знайти 13 000 предметів пластикового сміття.
Цілі сталого розвитку спрямовані на раціональне господарювання й захист морських і прибережних екосистем від забруднення, а також вирішення проблеми закислення океану. Розширення заходів щодо природозбереження і раціональне використання ресурсів океану на основі принципів міжнародного права також дозволить пом'якшити деякі проблеми, які загрожують нашим океанам.
Дыхательная система состоит из нескольких органов. Вы не указали, какой именно вас интересует. Но для примера возьмём тот орган, в котором происходит непосредственный процесс газообмена.
Структурно-функциональной частью лёгкого является альвеола. Она представляет собой мешочек, который вентилируется при терминальной бронхиолы, оплетённый густой капиллярной сеткой. По капиллярной сетке к альвеоле подходит насыщенная углекислым газом кровь, а из бронхиолы поступает воздух, насыщенный кислород. За счёт разницы в парциальных давлениях газов в крови и воздухе происходит диффузия кислорода в кровь и попадание углекислого газа в воздух, который затем выдыхается.
