Глікокалікс(від лат. Glycic — солодкий і лат. callym — товста шкіра) — термін, що об'єднує ряд полімерних речовин (глікопротеїнів)[1], які виробляються бактеріальними, епітеліальними та іншими клітинами. Слиз на поверхні тіла риб також являє собою глікокалікс. Термін було вперше вжито на позначення полісахаридного матриксу, що виділяється клітинами епітелію і вкриває поверхню епітеліальної тканини. Глікокалікс є нещільним покриттям, що знаходиться з зовнішнього боку плазматичної мембрани усіх тваринних клітин. Це покриття складається з вуглеводневих частин гліколіпідів та глікопротеїнів мембрани. Глікокалікс кожної людини унікальний, хімічно ідентичні глікокалікси зустрічаються лише в однояйцевих близнюків. За до глікокаліксу організм здатний розрізняти власні здорові клітини і трансплантовані тканини, пошкоджені клітини та чужорідні організми. Глікокалікс містить молекули, за до яких клітини сполучаються одна з одною, а також молекули, що спрямовують рух клітин під час ембріонального розвитку організма.[2] Виявлено, що глікокалікс бере участь у регулюванні наповнення капілярів еритроцитами, і є підстави вважати, що він відіграє важливу роль у здійсненні багатьох інших функцій судинної системи, однак дослідження тривають.[3]
Мхи - это высшие бессосудистые споровые растения. В жизненном цикле фаза гаметофита преобладает над спорофитом. Преимущественно многолетние растения, характеризующиеся жизненными формами (дернинки, ковры, подушки, веера, плетение). Известно более 24 тыс. Видов на всем Земном шаре. Преимущественно наземные, реже водные растения.Кроме полового размножения гаметофит мохообразных выполняет функции питания, водоснабжения и фотосинтеза.Мхи имеют вегетативный, неполовой и половой размножения.
Объяснение:
надеюсь тебе это ,удачи в учёбе
