Відповідь:
1877 року колорадський жук потрапив до Німеччини, де був знищений. Під час або одразу після Першої світової війни він прижився неподалік американської військової бази в Бордо (Франція), та почав поширюватися, впродовж Другої світової війни, в Бельгію, Нідерланди та Іспанію. Під час та одразу після Війни його популяція надзвичайно зросла, і він почав поширюватися на схід, і тепер зустрічається майже по всій Європі. Під час Другої світової війни, націонал-соціалістський режим Німеччини використовував жука з пропагандистськими цілями, заявляючи, що жука скинули американські повітряні сили. Американців також звинувачувало і керівництво радянського окупаційного сектора Німеччини. До 1950 року колорадського жука знайдено майже на половині картопляних полів в Німеччині. В Європейському союзі вид є карантинним у Великій Британії, Ірландії, на Балеарських островах, Кіпрі, Мальті та в південній частині Швеції і Фінляндії (колорадського жука в цих країнах не виявлено).
Пояснення:
Как можно догадаться по названию, родиной колорадского жука является американский континент, хотя совсем не штат Колорадо, а Мексика. Именно оттуда он рас на территорию США и пароходами попал в Европу в 70-х годах XIX века. Однако на территории современной России жук попал уже в середине XX века. Рас он с запада, поэтому в 1940-50-е годы основными районами, оказавшимися под ударом колорадского жука были Украина, Белоруссия и Прибалтика, однако в 1960-70-е гг. жук уже встречался на Урале и в Сибири, а в конце XX века "добрался" и до Дальнего Востока России.
