2. Қосарлы ұрықтану дегеніміз не? Неліктен олай аталады?​

Дуже великий інтерес викликає група самостійних островів – коралові острови. Давайте поміркуємо з вами як утворюються коралові острови. Вони створені організмами (поліпами), здатними виділяти вапняну речовину. Живуть вони колоніями. Нові організми які знаходяться в процесі розвитку, залишаються у зв’язку з відмерлими і утворюють загальний стовбур. Для життя коралів, а отже, і для утворення острова потрібні підходящі і сприятливі умови. Необхідно, щоб температура води в середньому не опускалася нижче 20 °. Тому поліпи можуть розвиватися тільки в теплих тропічних морях, та і то не скрізь. Там, де узбережжя омивається холодними течіями, їх немає, як, наприклад, біля берегів Перу. Крім того, для існування більшості поліпів потрібне тверде дно, щоб вкоренитися, і порівняно чиста вода; в тих місцях, де впадають в море річки, приносячи з собою муть, риф переривається. Коралові утворення можна розділити на дві категорії. До першої категорії належать коралові рифи, що облягають якийсь острів чи материк, – це берегові і бар’єрні рифи. До другої категорії відносяться самостійні острови, які прийнято називати атолами. Атоли мають більш-менш овальну або округлу форми, рідше зустрічається трикутна або чотирикутна форми. ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ КОРАЛОВІ РИФИ Береговий риф оздоблює острів або берег материка. Цей вал ледь здіймається над водою, але разом з тим далеко не скрізь, а здебільшого він представляє мілину, оскільки корали можуть жити тільки під водою. Живі корали можуть існувати на глибині до 90 м, але на такій глибині вони зустрічаються досить рідко, зазвичай вони не опускаються нижче 30- 40 м. Кордон відливу складає їх верхню межу. Але деякі поліпи можуть визирати з- під води і піддаватися нетривалий час інсоляції. Цілий ряд процесів веде до того, що коралова мілина поступово росте. Море набігає на берег, відторгає шматки поліпняку, подрібнює їх в пісок і накидає на мілину, заповнюючи порожнини; на поверхні рифу поселяються інші організми – молюски, ракоподібні, панцирі і скелети яких, у свою чергу, йдуть на ріст рифу. Крім того, тепла вода розчиняє вапняк, вітер і хвилі викидають на мілину речовини принесені з берега. У результаті, риф поступово ущільнюється, іноді трохи піднімається над поверхнею моря, відділяючись від берега вузьким каналом.

 

В организации млекопитающих имеется ряд признаков, общих с земноводными: наличие большого количества кожных желез, отсутствующих у пресмыкающихся, сочленение черепа с позвоночником при двойного мыщелка, голеностопное сочленение, левая дуга аорты. Все это дает право считать, что предки млекопитающих произошли от чрезвычайно древних первичных пресмыкающихся — котилозавров (Cotylosauria), имеющих много общих черт с древними ископаемыми земноводными— стегоцефалами. Предки млекопитающих отделились от звероподобных пресмыкающихся чрезвычайно давно — еще в самом начале мезозойской эры, и жили в виде самостоятельной группы звероящеров, причем у них постепенно выработались характерные для млекопитающих отличительные признаки. Такими основными признаками для организации млекопитающих являются: преобразование чешуйчатого покрова в волосяной покров; 2) прогрессивное изменение сердца и легких и в связи с этим приобретение теплокровности; 3) дифференцировка зубов на резцы, клыки и коренные, что дало возможность не только захватывать пищу, но и пережевывать ее; 4) своеобразное, характерное для млекопитающих самостоятельное прикрепление нижней челюсти к черепу и в связи с этим усложнение строения слуховых косточек; 5) прогрессивное развитие головного мозга, развитие коры переднего мозга как центра сознания, а также совершенное строение органов обоняния и слуха; 6) наконец рождать живых детенышей и кормить их молоком.