Благодаря какому процессу ДНК никогда не заканчивается в организме?​

Человек изменяет планету Земля все время, пока он существует.

История цивилизации на первый  взгляд кажется историей все боль­шего отделения человека от приро­ды. Древние предки людей были одним из видов животных, но затем люди стали использовать орудия для охоты и приручать животных. При этом разрыв между образом жизни человека и природой постепенно увеличивался.

Пытаясь избежать голода и холода,  человек начал строить жилища, возделы­вать поля и разводить скот. Он выжигал леса, чтобы на их месте сеять злаки и па­сти коз и овец, менял русла рек и строил запруды, чтобы осушить заболоченные участки. Так люди мало-помалу начали изменять природу на свой лад, создавать собственный мир, «вторую природу» — цивилизацию.

Но даже высочайшие достижения научной мысли и технологии — космиче­ские корабли и межпланетные зонды — на сто процентов состоят из материалов, позаимствованных у земной природы. Разумеется, сталь, титан, медь, водород­ное топливо и окислители не встречаются на Земле на каждом шагу. Человеческие руки и разум изменяют природные веще­ства, давая им новое предназначение.

Современный городской житель может никогда не увидеть «первой приро­ды» — родится, вырастет, проживет жизнь и умрет в искусственном мире гигант­ского мегаполиса вроде Нью-Йорка, Мехико или Шанхая. Погруженный в мир цивилизации, он словно забывает о том, откуда родом все люди.

Какая-то сила, пока еще неизвестная ученым, заставляет человека отгоражи­ваться от природы. Однако он продолжа­ет жить на своей родной планете и все более глубоко влиять на все ее сфе­ры — от Мирового океана до атмосфер­ного воздуха. Но, странное дело, именно  цивилизация дает человеку возможность не только отгородиться от стихий, но и более глубоко проникнуть в природу, познать ее законы.

не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;

- не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

- з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене; рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

- гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

- під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за до голосу;

- будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

- особливо будьте обережні у місцях торф`яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;

- після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та рятувальну службу про місце, розміри та характер пожежі.