Покритонасінні, або квіткові рослини (Angiospermae, або Magnoliophyta), зав'язко́ві, вкритонасі́нні[1] — таксон вищих рослин, які формують квітки. Ця група налічує 64 порядки, понад 400 родин, понад 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів сучасних рослин. За числом видів квіткові рослини значно перевершують решту груп вищих рослин, узятих разом. Вони складають одну з груп насінних рослин. Найважливіша особливість квіткових рослин — наявність спеціалізованого органу, квітки, що бере на себе функції розмноження і залучення агентів запилення. Квіткові рослини формують свої насінні зачатки в порожнині зав'язі, яка утворена зрощенням колись відкритого плодолистка. Стінки зав'язі після запліднення розростаються і видозмінюються, даючи структуру під назвою плід. У решті груп насінних рослин насіннєвий зачаток не прихований від запилення, а насіння не поміщене в дійсний плід, але іноді насіння можуть покривати м'ясисті структури, наприклад, у представників роду тис.
Відповідь:
У млекопитающих кровеносная система подвержена довольно сильным изменениям в отношении отхождений от дуги аорты главных артериальных стволов, а также в строении венозной системы.
Вообще для млекопитающих характерно асимметричное расположение главных венозных стволов. Лишь у немногих зверей (в том числе у кролика) передние полые вены развиты симметрично; у большинства же млекопитающих правая передняя полая вена получает преобладающее развитие, и в нее впадает безымянная вена, образованная слившимися левой яремной и левой подключичной венами. Асимметрия выражена еще резче в расположении задних — так называемых непарных вен — правой (vena azygos) и левой (vena hemiazygos), которые представляют собой рудименты задних кардинальных вен низших позвоночных. У одних зверей атрофируется одна, у других — другая из этих вен; но у большинства млекопитающих, в том числе и у человека, левая непарная вена (vena hemiazygos) утрачивает связь с безымянной и соединяется анастомозом с правой непарной (vena azygos), которая впадает в переднюю полую вену.
Температура тела млекопитающих выше температуры окружающей среды и у большинства групп постоянная, но у низших подвержена значительным колебаниям.
Пояснення:
